Вівторок, 4 Жовтня

Бердичівський РАЦС нині фіксує бум швидких шлюбів

З початку війни було зареєстровано вже 99 таких шлюбів (і не виключено, що поки матеріал готувався до друку, ця цифра стала ювілейною) і навіть один шлюб без особистої участі нареченого. 

Телеграм канал РІО-Бердичів: https://t.me/rio_berdychiv_informatsiya

Про це та про інше сьогодення бердичівського відділу реєстрації актів цивільного стану журналісту розповіла його начальник Кулик Руслана Володимирівна.

 

Так вже вийшло, що саме ця установа фіксує основні віхи життя кожного українця: народження, шлюб (розлучення) та смерть. У такому ж порядку ми й почали спілкування про особливості роботи РАЦСу під час воєнного стану.

З 24 лютого по 5 березня не працював єдиний реєстр служби, але це зовсім не означає, що установа не працювала. Просто в той час передача відомостей з пологового відділення відбувалась не в електронній формі, а в паперовій, але вона так само фіксувалась, оброблялась, і на руки видавались свідоцтва про те, що під час війни народився ще один бердичівлянин чи бердичівлянка. До речі, всього за дні війни видано 67 таких свідоцтв.

Іншою новацією роботи стало впровадження принципу екстериторіальності. Тобто, не тільки за довідкою з нашого пологового відділення, але й за довідкою з будь-якої лікарні, або ж просто лікаря з територій бойових дій у Бердичеві стали виписувати свідоцтво про народження дитини та вносити ці дані до реєстру. А якщо вже зовсім ніяких документів не було, то породілю та дитину оглядали у нашому центрі жінки та за наявності в електронній системі даних про вагітність, виписували відповідну довідку. Всі ці процедури були детально описані у прийнятому 4 березня наказі МОЗ.

Крім того, до паперових документів зараз прирівняли і дані системи «Дія», на основі даних якої в свідоцтво вписуються дані батьків дитини. А ось інструмент «Е-малятко», за яким в довоєнні часи могли користуватись батьки, зараз не діє.

І якщо з реєстрацією новонароджених не відзначалось під час війни якоїсь кількісної несподіванки, то з укладанням шлюбів – справжній бум. Це раніше на сезон весіль впливав церковний календар, адже у піст різко зменшувалась їх кількість, тепер же головним фактором змін стала війна.

Реєстрацію шлюбу за день навчились робити в Бердичеві задовго до нападу російських агресорів, а тепер ця формула видозмінилась до, буквально, «шлюб за годину». Відразу, в перші дні війни до РАЦСу почали приходити військові та мобілізовані щоб засвідчити свої почуття офіційними документами. Більшість пар, що укладали в ці дні шлюб, розповідали, що вони давно живуть у «цивільному шлюбі», але в ці тривожні дні вирішили все змінити.

Та й деякі переселенці, які проїжджали через наше місто в пошуках спокійніших місць, теж, дізнавшись, що шлюб можна оформити швидко і просто, зупинялись на цю годинку, щоб засвідчити офіційне народження сім’ї.

З цього питання Кабміном теж було прийнято окрему постанову 7 березня за номером 213, в якій навіть дозволили реєструвати шлюб без особистої присутності одного з членів подружжя. Щоб уникнути непорозумінь військовий (чи військова), який не може в даний час приїхати з місць бойових дій до органів РАЦСу, пише заяву, в якій вказує своє бажання та прізвище обраної (-ого) та засвідчує її печаткою командира військового підрозділу. І тільки тоді, як оригінал цієї заяви попадає у відділ, здійснюється реєстрація такого незвичного в мирний час шлюбу.

Із ста укладених у Бердичеві у військовий час шлюбів, лише на деякі з них приходили гості та виконувались весільні обряди хоча б у спрощеному вигляді. Більшість реєстрацій просто оформлялась без всяких урочистостей.

Ну, і про третю віху життя, вірніше, про його закінчення, хоч якби не було сумно говорити, але її теж треба комусь оформлювати. І тут, на жаль, втішної статистики мало.

З початку року вже зареєстровано 510 смертей, і якщо порівняти, що народжень за цей же час було лише 165, то зрозуміло, що демографія нашого міста дуже невтішна. І це ще фактично, у відділі не стикались з фактами смертей в результаті бойових дій. Адже, в жахливих воєнних реалій, навіть довести факт смерті людини може бути зовсім непросто.

На сьогодні є лише два документи, за якими працівники РАЦСу можуть видати відповідне свідоцтво: довідка лікаря чи рішення суду. І чи буде це питання врегульовано якимись іншими нормативними документами, поки що невідомо.

І якщо підсумувати все вищесказане, то стає зрозумілим, що навіть в таких умовах бердичівських РАЦС працює на повну потужність. А якщо врахувати, що замість колишніх вісьмох співробітниць тут залишилось нині лише четверо, то ще зрозуміліше, що роботи в них значно додалось.

І хочеться їм лише побажати, щоб цей особливий період швидше закінчився і знову до цього відомого всім бердичівлянам приміщення із шлюбними кільцями на фасаді знову повернулась музика, сміх та веселощі.

P.S. Режим роботи з відвідувачами нині встановлено з 08.30 до 15.00, в суботу – до 14.00, а в понеділок відбувається лише реєстрація смерті. Тел. для довідок: 4-11-81 та 4-14-63.

ZAGS1

Асоціація Незалежні регіональні видавці України
New Democracy Fund
Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” в рамках реалізації грантового проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів.

Відео

Олександр Доманський

Головний редактор газети "РІО-Бердичів"

Сайт: rio-berdychiv.info/

bazar 800

  • asenposlugi1
  • pamyat
  • kilimi200 100
РІО Бердичів
 
Видання "РІО Бердичів"
Головний редактор: Олександр Доманський
Адреса: вул. Свободи 6 м. Бердичів,
Житомирська обл., 13300 Україна
Телефони редакції: 
04143 4-12-39, +38096-256-67-50
Веб сайт: 

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється за умови посилання на "РІО-Бердичів". Для інтернет-видань – обов'язкове пряме відкрите для пошукових систем гіперпосилання. Посилання має бути розміщене незалежно від повного або часткового використання матеріалів, в підзаголовку або в першому абзаці матеріалу. Редакція "РІО Бердичів" не несе відповідальність за матеріали авторів розділу “Блоги”.