Понеділок, 5 Грудня

Депутати, підприємці, переселенці і звичайні бердичівляни об’єдналися заради гарної справи

23 бер. 2022 РІО-Бердичів

День 24 лютого запам’ятається бердичівлянам, як і всім українцям на все життя. І запам’ятається короткою фразою «Прокидайся, почалася війна..». Цю фразу почула кожна родина, кожна людина, від малого до великого. Але разом із тим ця фраза і ці події вкотре підтверджують, що наш народ вміє об’єднуватися, гуртуватися, допомагати, підтримувати і робити гарні та важливі справи.

Однією із таких стало створення у Бердичеві майже в перші дні війни гуманітарного штабу, який виник по суті та волонтерських засадах і бажанні не сидіти, склавши руки, а щось робити, робити для людей і заради людей.


Від забору крові до організації штабу


Координатор штабу Анна Левандовська пригадує, з чого все починалося і як спонтанна ідея переросла у місце масштабної гуманітарної допомоги захисникам, переселенцям і навіть місцевим жителям, котрі опинилися у скрутному становищі.


Бердичівлянка зазначає, що їхня команда, яку у місті всі добре знають, коли розпочалася повномасштабна війна, розуміла, що потрібно щось робити. Спочатку організували забір крові у Гришковецькій громаді завдяки тому, що депутат обласної ради Людмила Кицак домовилася з обласним центром крові. Люди відгукнулися, прийшли, стали донорами. Потім на різних пунктах, навіть у підвалах, плели маскувальні сітки. Але і для цього потрібно було шукати матеріали, самотужки їх рвати, відвозити у потрібні місця.


Далі, як зазначає координатор штабу, коли сформувалася територіальна оборона, почали надходити прохання знайти воду, одноразовий посуд продукти харчування. Воду надав наш пивзавод у великій кількості, посуд передав підприємець із сусіднього міста. Однак, дивлячись на те, що все це шукають якимись частинами, прийшло розуміння, що у Бердичеві потрібно робити центральний штаб. Спочатку не було уявлення, де шукати приміщення і яким по масштабам воно має бути. Питання було вирішене завдяки бердичівському підприємцю Федору Томашевському, котрий запропонував такі приміщення.


Кинули клич по соцмережам і ЗМІ


Розміщували оголошення про те, що найбільше потрібно. Спочатку збір був різноманітний – від матраців до картоплі, бо у тероборони на той час не було фінансування і їх необхідно було годувати. Продукти зносили люди, звозили з сусідніх сіл - так почалася робота.


Підключилися до справи волонтери. Катерина Маринчак відкрила пункти збору допомоги по різним районам міста, аби було зручно людям приносити речі і харчі. Далі це все привозили до штабу, перебирали, сортували, розкладали і віддавали туди, куди це було потрібно. Крім того, і Катерина, і Богдан Гурський, і Людмила Кицак взялися допомагати біженцям, які почали приїздити до Бердичева. Їх заселяли у приміщення, потім шукали квартири, аби у людей був дах над головою.


А через пару днів прийшло розуміння, що хлопці з тероборони голодні і їх потрібно годувати, адже не всі знаходилися у місцях, де була можливість поїсти і куди продукти зі штабу привозили. Депутати обласної ради Алла Мусевич та Людмила Кицак звернулися до начальниці районної військової адміністрації Людмили Димидюк і почали організовувати харчування. З гуманітарного штабу привозили продукти у 3 визначені заклади, де кухарі готували, причому робили це безкоштовно.


Все підраховується і чітко пишеться, куди надавати допомогу


Анна Левандовська, розповідаючи про діяльність штабу на самісінькому початку його існування, зазначає, що був певний хаос і нерозуміння того, як правильно підраховувати все, навіть ту ж таки картоплю. Але навчатися доводиться швидко і нині все чітко підраховують: видачу речей, куди і через кого вона надається у місця і для людей, які мають у цьому потребу.


Це спочатку була тероборона, а потім пішли біженці, військові. Звертаються навіть бердичівляни, які є малозабезпеченими або ж багатодітною сім’єю, ті, хто мають інвалідність. У першу чергу продуктові набори та інші необхідні речі йдуть військовим. Далі надають переселенцям, які втратили абсолютно все і приїхали в тому, в чому втікали, а тому мають гостру потребу у речах та продуктах. Пенсіонерів просять віднестися з розумінням, піти у центр соціальних послуг, стати на облік та отримувати якусь допомогу від міста.


На перших порах зверталися і організації, які опікуються дітьми та дорослими з інвалідністю. Їм надавали підгузки, певні медикаменти, продуктові пакети. Переселенці приходять з отриманими довідками про місце реєстрації як внутрішньо переміщені особи і отримують допомогу. Від військових приходять відповідальні особи зі списками того, що наразі найбільш необхідно. Загалом за день до штабу звертається мінімум півсотні людей, а то і більше.


Допомагають не лише біженцям, які залишаються у нашому місті, а й тим, хто, так сказати, транзитом через наше місто. Тому певні продукти, воду, вологі серветки штаб надає і залізничному вокзалу, з якого люди прямують далі.


Гуманітарну допомогу везуть і з України, і з-за кордону


Спочатку до штабу приносили речі, харчі та багато іншого бердичівляни і жителі району. Потім начальниця районної військової адміністрації Людмила Димидюк подавала листи на сусідні громади, які привозили продукти, консервацію тощо.


Далі підключилися волонтери, які знаходять допомогу за кордоном і знаходять можливість її привезти. Зараз допомогу вже отримували з Волині, Львову, Мукачева, Закарпаття. Через військову адміністрацію і через народного депутата Богдана Кицака, який, до речі, також знаходиться тут, в гуманітарному штабі, і допомагає, роблять листи, вказуючи потреби, і направляють їх в області, де таку допомогу можуть надати. Це стосується зокрема і військових речей, які важко дістати і які дуже потрібні. Крім того, шукали також необхідні матеріали та фурнітуру для розгрузок, які почали у нашому місті шити волонтери.


Волонтерів багато і всі працюють злагоджено


Тут, у гуманітарному штабі, всі рівні. Неважливо, депутат, підприємець, працівник фінансової установи, педагог чи переселенець – всі, як один, розвантажують привезену допомогу, розбирають коробки, розфасовують, розкладають. Тим паче, як сказав Федір Томашевський, це штаб, в якому люди розвантажують привезене до неможливості швидко. Більше того, тут навіть медикаменти розкладені по поличкам і підписані для зручності пошуку, а також окремо виділені приміщення під продукти харчування, ліки, одяг, засоби гігієни, військові речі.


Чималий внесок у поповнення штабу роблять релігійні общини, підприємці, прості люди… А вже набагато більші об’єми надходять від адміністрацій інших областей. Та в будь-якому випадку ті люди, які взялися за цю важливу роботу, працюють у гуманітарному штабі на благо не лише нашого міста, а й всієї країни. Вони присутні тут зранку до вечора, щодня, у будні і вихідні і, не звертаючи увагу на втому, вірять у Перемогу та мирне небо над Україною.

gumshtab1

gumshtab2

gumshtab4

gumshtab5

gumshtab3

gumshtab7

gumshtab8

gumshtab9

gumshtab10

gumshtab11

gumshtab12

gumshtab13

gumshtab14

gumshtab15

gumshtab16

gumshtab17

gumshtab18

gumshtab19

gumshtab20

Асоціація Незалежні регіональні видавці України
New Democracy Fund
Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” в рамках реалізації грантового проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів.

Відео

bazar 800

  • asenposlugi1
  • pamyat
  • kilimi200 100

Світ гардин у Бердичеві

Англійська мова онлайн

Робота в Бердичеві

РІО Бердичів
 
Видання "РІО Бердичів"
Головний редактор: Олександр Доманський
Адреса: вул. Свободи 6 м. Бердичів,
Житомирська обл., 13300 Україна
Телефони редакції: 
04143 4-12-39, +38096-256-67-50
Веб сайт: 

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється за умови посилання на "РІО-Бердичів". Для інтернет-видань – обов'язкове пряме відкрите для пошукових систем гіперпосилання. Посилання має бути розміщене незалежно від повного або часткового використання матеріалів, в підзаголовку або в першому абзаці матеріалу. Редакція "РІО Бердичів" не несе відповідальність за матеріали авторів розділу “Блоги”.