
|
Зважаючи на те, скільки родин залишили свої оселі через бойові дії чи окупацію у їхніх населених пунктах, суттєвою є допомога від Unicef для діток-переселенців у вигляді боксу із теплим одягом. Зимовим його для нашого клімату важко назвати, проте для теплих осінніх днів – те, що треба.
Надійшли такі пакунки і для дітлахів з числа внутрішньо переміщених осіб, котрі наразі проживають у Бердичеві. Отже, 16 листопада у міськвиконкомі зібрали батьків маленьких переселенців, які подавали заявку до міжнародної організації на комплект зимового одягу для своєї малечі. Запросили дзвінком на конкретний час, аби не розтягувати це задоволення, не створювати черг і не нагнітати й без того тривожну ситуацію.
Організованою вервечкою фахівці провели групу переселенців за будівлю міської ради, де й видали ці зібрані за кордоном для українських дітей-переселенців пакуночки: куртка, светр, комплект натільного одягу, теплі штани, спортивні штани, шкарпетки, гумові чоботи, шапка, шарф, рукавички.
Фахівці, які видавали коробки батькам, зазначили, що, на жаль, надходить багато скарг на розмір одягу та взуття. Оскільки при заповненні форми необхідно вказувати лише вік дитини, а не її параметри, виникають конфузи. І конфузів таких, як ми виявили згодом у розмовах з отримувачами пакунків, багато.
|
Близько 85-90% речей, які містилися в коробках, були малими на тих дітлахів, для яких вони призначалися. Редакція «РІО Бердичів» поспілкувалася із батьками, які вже отримали такі бокси для малечі.
«У мене хлопчина не надто високий для свого віку, тож нам більшість речей підійшли за розміром, але реально в пакунку одяг на 5-річну, ну, може, 6-річну середньостатистичну дитину», - зазначає Віталіна, мама 7-річного Романа. При цьому жінка запевнила, що це наразі не є великою проблемою, оскільки серед переселенців є люди, котрі вже роззнайомилися між собою, тож пішов процес обміну речами. На крайній випадок – їх можна залишити в одному з пунктів видачі допомоги, де інші особи з числа внутрішньо переміщених візьмуть їх для своєї дітвори.
«На мою доньку майже нічого не підійшло за розміром. Та у мене тут ще є молодша племінниця, тож їй пощастило більше», - розповіла нам пані Тетяна, яка раніше теж отримала такий бокс. Жінка здивувалася гумовим чоботам, адже для нашої країни це взуття – більше для дощових прогулянок, але аж ніяк не для зими, проте, оскільки у Бердичеві один із найпоширеніших видів дозвілля для переселенців – це похід на річку, то для наших реалій такі чоботи – в самий раз.
Вміють наші люди знаходити позитивні сторони в різних ситуаціях, як і знаходити компроміси. Звісно, таке твердження можна застосувати не до кожного, та загалом зараз ніхто не заперечить, що українці – нація незламних, тому цей важкий шлях ми зможемо пройти разом!