Захоплюючий воркшоп, спілкування з волонтерами Бердичева на рівних, дружні посиденьки під гітару – миттєвості Молодіжного дня «ВолонтерUA» у Центрі позашкільної освіти імені Олександра Разумкова.
Читайте нас на Telegram // Facebook // Підтримати РІО //
Воркшоп – чудовий формат івенту для обміну думками та досвідом
Подія зібрала разумковців, учасників громадської організації «Творчі» і зацікавлену молодь Бердичева в суботу 21-го січня. Воркшоп «Волонтерство від А до Я» від Молодіжного центру Житомирщини «Kreativ space» дав можливість набути нові знання. Під час кількагодинного інтенсиву юні бердичівляни обговорювали актуальні проблеми громади, можливості і характеристики волонтерства та його принципи і сфери здійснення діяльності. Дізнавалися, як будувати партнерства, покращувати своє місто та розвивати себе через волонтерство і ділилися власним досвідом. Практичні вправи та ситуативні задачі допомагали будувати діалог. Координаторка за напрямом молодіжної роботи МЦ Житомирщини «Kreativ space» Анастасія Нетребицька та адміністраторка – молодіжна працівниця Центру Анастасія Плисак – зарядили позитивом, мотивацією та вірою в свої сили. Учасники взаємодіяли у групах і були надзвичайно активними. Особливе враження справили відео та коментар Анастасії Нетребицької про участь у двомісячному міжнародному волонтерстві в Румунії від Європейського корпусу солідарності. Менторки пояснили, на яких сайтах шукати волонтерські можливості, підказали адреси соціальних чат-ботів і дали пораду: читати, розвиватися, надихати та залучати інших до руху взаємодопомоги. Чи справдилися очікування учасників воркшопу?
Анна Філімончук, випускниця ЦПО ім. О. Разумкова, студентка Житомирського державного університету ім. Івана Франка, учасниця ГО «Творчі»: «Цікаво і з користю провела час. Дізналася про можливості міжнародного волонтерства».
Анастасія Соболева, випускниця ЦПО ім. О. Разумкова, студентка Житомирського державного університету ім. Івана Франка, учасниця ГО «Творчі»: «Враження – класні! Пізнавально і круто! Почула багато нового».
Кількагодинна програма була настільки продуманою, а спілкування – дружнім, що молоді люди не відчували втоми. У невеликій паузі влаштували руханки під улюблені українські хіти, скандуючи: «Я люблю Україну!» Трохи ігрових вправ – і можна продовжити спілкування на важливі теми.
Відверта розмова з бердичівськими волонтерами
Директор ЦПО ім. О. Разумкова Олена Боровська представила учасникам подій Молодіжного дня «ВолонтерUA» добрих друзів Центру: депутатку Бердичівської міської ради, керівницю Гуманітарного штабу Бердичівщини Анну Левандовську та голову ради закладу ЦПО ім. О. Разумкова, засновницю студії вишивки «Я – Українець», волонтерку Тетяну Білоус.
Їх об’єднують не лише спільні проблеми та виклики і розуміння важливості того, що роблять. Їх об’єднують щире бажання допомагати нашим воїнам і тим, хто потребує підтримки, та непереборний дух і незламна віра в Перемогу.
У кожного волонтера – своя історія. І кожний, без пафосу, – людина з великим серцем. Анна Левандовська почала волонтерити ще до початку повномасштабної російської агресії. У 2018-му році створила ГО «Діабет і діти» – єдину подібну організацію в регіоні. Потім була обрана депутаткою Бердичівської міськради. У перші дні війни разом з однодумцями ініціювала створення Гуманітарного штабу Бердичівщини. «Для мене волонтерство – це те, що людина вміє і любить робити та віддавати свій час, енергію і частину життя іншим, – поділилася Анна. – У нашому штабі багато бердичівлян, яких об’єднала одна справа. Спочатку допомагали територіальній обороні, потім – переселенцям, постійною є допомога військовим. Ми співпрацюємо з Головним управлінням розвідки, Національною гвардією, різними військовими частинами, Бердичівським РУ ГУ ДСНС України у Житомирській області. Здійснюємо поїздки на деокуповані території: Бучу, Бородянку, на Донеччину, Харківщину, Херсонщину… Допомагаємо людям, які пережили страшні події. Дуже важко бачити, скільки горя та зла вони зазнали. Страшно дивитися на те, як люди не можуть закрити свої базові потреби…» У Бердичеві, зазначила депутатка міської ради, є багато питань, які необхідно вирішувати: «Якщо потрібна допомога для втілення молодіжних соціальних проєктів, ми підтримаємо. Я завжди відкрита для комунікації».
Анну Левандовську хвилюють різні проблеми: домашнього насильства, озеленення, збереження довкілля. Після Перемоги, наголошує, буде чимало напрямків діяльності, які необхідно розвивати: «Серед затребуваних топпрофесій – психологи, лікарі, будівельники й архітектори, енергетики та інші. Любіть і поважайте наших військових – це цвіт нації і справжня еліта держави. Для них багато значить наша турбота: домашня випічка, дитячі малюки та листи. Це мотивує наших захисників».
Тетяна Білоус згадує ранок 24-го лютого, який змінив усіх українців. Спочатку був страх, потім він відступив: «Ми з колективом почали шити українські прапори, які дуже потрібні військовим. Хтось робив це у майстерні, хтось – удома. Передавали до гуманітарних штабів, у військові частини. Виникла потреба в автівках для наших захисників. Поїхала за автомобілем швидкої допомоги, який придбали друзі з Польщі. Поверталася до Бердичева на деякий час і знову їхала далі у справах. Шість місяців пробула в дорозі… Коли бажаєш допомогти, не відчуваєш втому. Хочеться подякувати нашим людям на блокпостах, які підтримували, бажали гарної дороги. Такі хвилини зміцнюють… Ми запустили акцію «Придбай прапор України – наблизь Перемогу!» Дякую всім у допомозі в придбанні авто для спецпризначенців. У збиранні коштів є і внесок ЦПО ім. О. Разумкова… У волонтерстві важливо все: кожний крок, підтримка кожного. Важливо не бути байдужими, не залишатися осторонь. Ви, молодь України, переживаєте моменти, коли народ гуртується в націю. І нам потрібно бути разом. Українські воїни, які своїм життям захищають наше майбутнє, мають відчувати нашу повагу та любов. Вони – за нас, а ми – за них. Листи захисникам, малюнки та обереги для бійців можна приносити до магазину «Характерник». Їх чекають на передовій, зворушливі рядки, написані дітьми, підтримують наших воїнів, які виборюють для народу мирне майбутнє».
Коли на нашу землю прийшла війна, Катерина Грищук, випускниця ЦПО ім. О. Разумкова, студентка факультету журналістики Київського університету ім. Бориса Грінченка, стала волонтером: допомагала доставляти мішки з піском для блокпостів, брала участь у діяльності Логістичного центру «Оберіг–26» , підтримувала вимушених переселенців: «Цінне те, щоб люди знали, що вони – не самотні. Особливо потребують уваги діти. Болісно бачити, як вони дорослішають просто на очах… Кожен має тримати свій фронт. У мене – інформаційне волонтерство. Ніхто, крім нас, не збудує країну нашої мрії, і створити її ми можемо тільки разом».
Дружні посиденьки з піснями під гітару
Вправа-енергізатор від культорганізатора Катерини Кузьмук ще більше пожвавила атмосферу зустрічі і заохотила до подальшого спілкування. А на додачу – піца, смаколики, соки та солодкі напої.
Пісні під гітару керівника гуртка «Юні туристи-краєзнавці» Юрія Кузінського створювали особливий настрій і викликали різні емоції… А згодом музичний інструмент взяла в руки Анна Філімончук. І всі підспівували пісні з репертуару гурту «Один в каное», в яких – філософія думок та світ почуттів авторів, які надихають. І звучали «Вона» гурту «Плач Єремії», що стала народною, та «Червона рута» – національний символ України і незнищенності нашої культури. «Ніщо не може нашу пісню зупинить…»
З такою молоддю все буде Україна! Тримаймося і не падаймо духом, віримо в наших захисників. Ми переможемо.