Поштовхом для написання цієї статті стало повідомлення про відкриття пам’ятника Голодомору українського народу 32-33 років в місті Вашингтон.
|
|
«В місті Бердичеві все робиться, дякуючи В.К. Напередодні трагічних роковин Голодомору я хотів би «подякувати» нашому шановному меру.
Рівно рік назад я взяв на себе ініціативу спорудження пам’ятника геноциду українського народу 32-33р. За власні кошти був виготовлений проект, який був винесений на містобудівну раду. Я чекав її проведення декілька місяців, хоч вона має статус тільки дорадчого органу. Лише 9 вересня містобудівна рада, нарешті, погодила місце встановлення та проект пам’ятника, потім дивним чином почалося затягування винесення рішення про встановлення пам’ятника, яке мав винести виконком, хоч я просив вписати це рішення на сесію міської ради.
Заява на ім’я міського голови була написана одразу після містобудівної ради. На сьогоднішній день ніякого рішення так і не прийнято. І лише зараз я розумію, чому рішення не було прийнято: це було зроблено, дякуючи В.К., тому що наближалися місцеві вибори і наш мер злякався, що я це використаю на виборах, хоча я навіть не балотувався. Шановний В.К., Ваше коріння в селі, і Ваших бабусь та дідусів, в більшій чи меншій мірі, теж не обійшла ця трагедія. Ви не мали ні морального, ні будь-якого іншого права блокувати це рішення, це просто кощунство над пам’яттю мільйонів невинно закатованих людей. На місто будівній раді я обіцяв до трагічних роковин розпочати роботи по встановленню пам’ятника, і ,дякуючи Вам, це не зроблено. Ви мене зробили брехуном, і я хочу вибачитись за це. В мене немає слів, щоб виразити своє обурення, адже я не просив грошей на спорудження пам’ятника з міського бюджету. Між іншим, коли сказав про проект двом своїм друзям, які живуть один в США, а інший - у Франції, вони відразу запропонували свою допомогу. І з ким би я не спілкувався на цю тему, в переважній більшості отримував тільки підтримку.
А владі Бердичева – ганьба! Тому що ні один крок ніхто у нашому міськвиконкомі не зробить без згоди мера. Єдине, що ми можемо зробити для мільйонів невинно померлих – не забути про ті страшні дні і зробити все, щоб про це пам’ятали наші діти та внуки. А спекулювати на таких речах – це просто кощунство. Можу всіх завірити, що пам’ятник буде стояти! І якщо до трагічних роковин це не вдалося зробити в цьому році, то на наступний рік пам’ятник буде стояти. Можна спекулювати на різних речах, але тільки не на таких. А у боротьбі за владу наш «шановний мер» не гребує ніякими методами».
Анатолій Кашпірук - депутат Бердичівської міської ради
|
|
P.S. Після публікації листа підприємця і депутата VI скликання міської ради Анатолія Кашпірука на електронних ресурсах місцевих ЗМІ, на офіційному порталі міста з’явилась відповідь, чому не було розглянуто рішення.
Посадовці зазначають, що звинувачення депутата є безпідставними. Проект рішення про встановлення пам’ятника жертвам голодомору не був розглянутий на засіданні виконкому, оскільки з моменту його розміщення на сайті міської ради на час чергового засідання минуло лише 14 днів. А згідно з законом України «Про доступ до публічної інформації», проекти рішень, перед винесенням їх на розгляд виконавчого комітету, підлягають публічному висвітленню протягом 20-ти робочих днів. Чиновники запевняють, що ніхто не зацікавлений в умисному затягуванні процесу встановлення меморіалу, тож пам’ятнику у Бердичеві бути.
