20 квітня у родині Вітківських мало б бути свято – улюбленому сину, чоловіку і татку Валерію виповнилося б 41 рік. Однак життя цієї сім’ї розбила війна на Сході країни. Валерій, призваний під час чергової хвилі мобілізації, зі зброєю в руках мужньо став на захист кордонів і єдності своєї неньки-України.
Він воював у складі 93-ї механізованої бригади, був мінометником. Разом з побратимами виконував бойове завдання на Донеччині: спершу в Миколаївці, а згодом – в Опитному, де вони прикривали піхоту і не давали ворогу прорвати першу лінію оборони. Останнім для бердичівлянина став реактивний обстріл градів 12 серпня 2015 року.
Щоб вшанувати пам’ять героя, який віддав життя за свою країну, у Бердичеві було названо вулицю на його честь, а на школі № 17, де навчався військовий, було відкрито меморіальну дошку.
У день народження бердичівлянина на шкільному подвір’ї біля меморіальної дошки відбувся мітинг, де у присутності учнів, педагогів, представників міської влади та військових матері Валерія Вітківського Людмилі Олександрівні вручили посмертну нагороду сина.
Передаючи орден, т.в.о військового комісара Бердичівського об’єднаного міського військового комісаріату Віктор Коваленко подякував матері за гідне виховання сина, відзначивши, що країна шанувала і шанує пам’ять полеглих за рідну землю героїв.
«Він віддав своє життя за те, щоб ми могли спокійно жити, навчатися, працювати. Вічна слава Герою та уклін матері, що виховала такого сина», – каже т.в.о. комісара.
За мужність та самовідданість, виявлені при захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України, високий професіоналізм, вірність військовій присязі Валерій Леонідович Вітківський нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Виступаючі на зібранні, звертаючись до підростаючого покоління, закликали цінувати мирну землю і не забувати про ціну сплачену за неї героями.