5 років тривають резонансні бердичівські суди — РІО Бердичів

Середа, 8 Грудня

5 років тривають резонансні бердичівські суди

На минулому тижні відбулись засідання у двох судових справах, які тягнуться вже майже п’ять років і про які ми пишемо на сторінках газети весь цей час. Справи про дачу хабара Швайківському сільському голові Сергію Сідоренку та аналогічна справа щодо колишнього голови райдержадміністрації Олега Шевчука.


В цих справах вже змінилось по кілька суддів, основні фігуранти відсиділи в СІЗО більш ніж по року, і тепер ось знову в Швайківці обрали сільським головою Сергія Сідоренка, а депутатом районної ради – Олега Шевчука. То хто ж вони? Злісні хабарники, чию вину вже п’ять років не можуть довести, чи жертви міліцейських перевертнів, які в погоні за показниками та на замовлення конкретних осіб вміло організували банальні провокації.


На жаль, останні судові засідання не дали відповіді на це запитання. У справі Сидоренка перенесли засідання та й у справі Шевчука теж. Суддя Вельмик (до якої нині попали обидві справи) примудрилася так провести це коротке засідання, що не встигла навіть визначитись, чи можна проводити фотозйомку в залі суду.


Раніше дозвіл на зйомку, зазвичай, я та інші журналісти отримували в усній формі в судді перед засіданням. Потім почали вимагати письмової заяви будь-якої форми. Нині ж на сайті суду опублікована спеціальна форма, за якою треба робити цю процедуру. Напередодні я написав відповідну заяву і перед засіданням підійшов до судді. Вона направила із заявою до свого помічника, помічник, в свою чергу, до канцелярії суду. Там зареєстрували клопотання і знову сказали передати помічнику, що й було зроблено.


Коли розпочалось засідання, я так і не зрозумів, чи можна проводити фотозйомку, чи ні, і перепитав у судді ще раз. «Чекайте, дійде мова і до вашого клопотання», – почув у відповідь. Після десяти-п’ятнадцяти хвилин засідання, коли вияснили, що немає одного учасника слухань і суд потрібно переносити, до мого клопотання таки дійшла черга.


Суддя по черзі опитала всіх учасників слухань, в тому числі і обвинувачуваних осіб, чи не проти вони зйомки? Адвокати Шевчука по черзі довго пояснювали, чому цього робити не можна, мовляв, в Америці навіть будівлю суду фотографувати забороняється. Хоча після них Олег Антонович сказав, що він і не заперечує проти фотосесії. І знову в зв’язку з тим, що не прийшов один з учасників справи і, відповідно, у якого не змогли запитати про його бажання фотографуватись, розгляд мого клопотання відклали…


Боже, яка правильна суддя нарешті попалась нашим героям. Тепер, сподіваюсь, все буде досліджено і вивчено набагато ретельніше, ніж колишніми суддями, і колись все-таки учасники процесу почують звинувачувальний чи виправдальний вирок.


Хоча сподіватись на останнє поки що учасникам досить проблемно. Адже, крім судді, яка нині веде обидві справи, їх об’єднують ще одні й ті ж організатори і виконавці в погонах – «бійці» Житомирського УБОЗу, про яких вже писано-переписано, які вони були всі останні роки «відважні» та «ініціативні». Це завдяки їм, напевно, в області не копають бурштин і не миють пісок, не грають в лотереї та на автоматах, не женуть самогонку і не варять ширку.


І сьогодні ці, так би мовити, сірі посередники між мафією і бізнесом не тільки нікуди не ділись, але й значно зросли по службовій драбині. Так, наприклад, один з безпосередніх учасників справи Шевчука, нині являється заступником начальника обласної міліції і сподівається залишитись ним після чесної-пречесної атестації.


Вже й на самому верху зрозуміли та пообіцяли народу, що УБОЗи будуть ліквідовані, але поки що нічого такого ще не зроблено. Тому й судді мають бути обережними. А то, якщо винесуть виправдальний вирок, це ж всіх тих міліціонерів, які ставили сотні підписів на тисячах паперів, потрібно судити і садити. І якби таке сталось, то наступні «стражі порядку» не брались би виконувати чиїсь замовлення чи «кришувати» бізнес.


Сьогодні є лише крихітна надія на тих громадських активістів, які увійшли нині (хоча й по зовсім незрозумілій процедурі) до складу атестаційних комісій. Але їм потрібно допомогти і терміново надати інформацію про тих міліціонерів, яким не місце в майбутній поліції. Координати для зв’язку ми подавали в попередній публікації.

Відео

Олександр Доманський

Головний редактор газети "РІО-Бердичів"

Сайт: rio-berdychiv.info/

  • asenposlugi1
  • moloko2
  • avtoshkola1
  • pamyat

Три ведмеді запрошують на роботу

РІО Бердичів
 
Видання "РІО Бердичів"
Головний редактор: Олександр Доманський
Адреса: вул. Свободи 6 м. Бердичів,
Житомирська обл., 13300 Україна
Телефони редакції: 
04143 4-12-39, +38096-256-67-50
E-mail: rioberdychiv@gmail.com
Веб сайт: 

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється за умови посилання на "РІО-Бердичів". Для інтернет-видань – обов'язкове пряме відкрите для пошукових систем гіперпосилання. Посилання має бути розміщене незалежно від повного або часткового використання матеріалів, в підзаголовку або в першому абзаці матеріалу. Редакція "РІО Бердичів" не несе відповідальність за матеріали авторів розділу “Блоги”.