«В здоровому тілі – здоровий дух» - напевно, кожен знає цей відомий вислів і багато хто взяв собі його за правило. Невід’ємною частиною життя багатьох бердичілян є зміцнення здоров’я завдяки спортові, набуття фізичної витривалості як тіла, так і всього організму. А рухомий спосіб життя є надійним джерелом доброго настрою і оптимізму, здорового життя і довголіття.

З Директором Дитячо-юнацької спортивної школи міста Бердичева Олександром Подгорчуком ми поспілкувались по підсумки футбольного сезону 2016-2017 років, про майбутніх зірок українського футболу, а також про плани на майбутнє. 

Футбольний клуб «Бердичів» у Чемпіонаті Житомирської області з футболу після першого кола та одного зіграного матчу другого кола займає останнє дев’яте місце у турнірній таблиці. Що сталося? Чому так? Які кроки приймаються, щоб покращити турнірне становище команди? На ці теми ми поспілкувалися з членом правління клубу Олександром Подгорчуком та головним тренером команди Ігорем Зеленцовим.

- Які кроки будуть прийматися, або можливо вже були прийняті, щоб покращити місце у турнірній таблиці? І, на вашу думку, що спричинило такий результат?

Олександр Подгорчук: По-перше, є відомий вираз «курчат по осені рахують», але якщо серйозно, то зміст футбольного сезону будь-якої команди – це багато складових. Є ще вираз по-серйозніше: «у футболі дрібниць не буває». Цей вираз ніхто у футболі не відміняв. І кожний фактор, який впливає на ситуацію в клубі, він кінець кінцем впливає на результат. Банально було б сказати, що гроші і все. У жодному разі не можна сказати, що «дай нам гроші і будемо хороші». Є дуже багато питань по складовим і найголовніше - це відношення футбольного активу, відношення футбольних людей, підтримка їхня в тих моментах, коли важко. Коли команда посідала друге чи третє місце, то ми принижувалися деякими «фахівцями» в лапках, що перемогли значно слабші команди, перемогли випадково, замість того, щоб похвалити, виділити гравців і того ж тренера, який визнавався кращим в області, і того ж гравця Майкла Алана, який був кращим в області, то це пройшло ну так: друге, так друге. Зараз же – при тому ж самому фінансуванні, як того року, коли зайняли третє місце, і знову ж фінансування займає не останнє місце у команді. Команда старається показати зі своїми гравцями своє відношення, перш-за все патріотичне місту, хай це буде дуже голосно, але це дійсно так є, тому що деякі гравці не спокусились на збільшення зарплати в інших клубах, а деякі гравці спокусились і це їхня свідома чоловіча думка, вони хочуть більше заробляти. Якщо в інших командах заробляють по 1500-2000 гривень за гру, то, на жаль, наші хлопці при даному фінансуванні можуть отримувати від 400 до 700 гривень за гру, а це суттєва різниця. У деяких командах взагалі гравці на ставках на підприємствах і отримують по 3000-4000 гривень, а також преміальні. У кожному клубі система фінансування своєрідна, але жодним чином те, що дає міська влада, я не кажу мало чи багато, а стільки, скільки можуть дають, напевно, одну з найбільших сум в області. Але в інших клубах дуже багато впливу мають спонсорські кошти. Якщо у нас 260 тисяч виділяє міська влада, то приблизно таку ж суму в інших містах виділяють спонсори, меценати, люди, які люблять чи не люблять футбол, але які або мусять, або з душею. Я не буду казати про кожну команду. Наприклад, у Ставках, де вийняв один хлопець пачку грошей після гри, він їх роздав і розійшлися. В інших містах– Новоград-Волинський чи Коростень – це система, про яку я щойно говорив. Це нормальний підхід. Якщо влада дає, то мусять бути люблячі люди, які не дають гроші конкретно тренеру чи керівництву клубу, а дають гроші безпосередньо на гравців. Я в черговий раз повторюю: не потрібно казати, знову ж таки, тим «фахівцям» в лапках, що прийде інший і з’являться гроші.

У мене, перш-за все, відношення таке: забезпечте гідне фінансування при Зеленцові, а потім спитайте, чому таке місце. На даний час, повірте, я надіюсь, що не буде такого, що ми залишимось на останньому місці. Надіємося у подальших іграх щось виправити, але це – футбол, і ми не застраховані ні від чого. В певній мірі я можу сказати, що є недоліки в роботі, я не буду називати прізвище однієї чи іншої людини. Це є конструктивна підказка, якщо є якісь недоліки. Якщо кардинально поміняти людину і відразу щось зміниться – стане замість ФК «Бердичів» ФК «Барселона», то не можна так робити. Треба розуміти, у чому суть команди. І, звичайно, багато інших речей, а це – підтримка, психологічна підтримка. Хлопці виходять, вони стараються, деякі ігри, в яких вони недобрали очок, не є програшними або нічийними. Це – футбол! Так, одна-дві гри були провальними. Але видно, що вони грають не за гроші, вони стараються, грають добре. Є таке висловлювання: «якщо даєш йому більше, він все одно гратиме так». Забезпечити умови, починаючи від м’ячів, форми, від того, що людина буде звільнена на період тренувального процесу від роботи. Він буде думати, щоб раніше прийти на тренування, аніж з роботи відпроситися. Бо якщо він відпроситься з роботи, то там втратить 100 чи 200 гривень, а тут заробить 400 припустимо. То йому вигідніше щось думати, тому що це дорослі люди, хоча вони там мають по 19, 20, 22, 25 років. Це певна молодь, яка потребує, звичайно ж, кошти. Ніхто не каже, щоб завтра їм платити по 2000 гривень. Буде планування і якщо ставити вимоги по результату, то, перш-за все, потрібне забезпечення гравців мінімальною заробітною платою. Потрібно у будь-якому випадку збільшувати фінансування, інакше просто перед початком сезону і керівництво клубу, і справжні вболівальники мають розуміти, що на ці гроші неможливо потребувати результату команди.

- Під час останньої гри фанати були незадоволені тренером і викрикували негативні вигуки на вашу сторону. Що плануєте змінити у наступних матчах команди, щоб покращити результат?

Ігор Зеленцов: Це об’єктивна, суб’єктивна думка кількох вболівальників. Ми поважаємо усіх вболівальників, які приходять на стадіон, переживають за команду. Чи це особисте незадоволення якимось висловлюваннями, чи це реальна думка. Як казав Олександр Іванович, команда минулими роками посідала призові місця при абсолютно меншому фінансуванні, ніж інші команди. Жодним чином не чулося висловів подяки. Мені здається, що це більш особисте. Довіра команди 99%. Якщо ви розумієте, то при тому, що негативний результат, відгуки йдуть і я вважаю, керівництво клубу правильно зробило, щоб знати для себе і володіти інформацією щодо того, як розмовляти з вболівальниками, перевірило стан справ у команді. Фінансовий та морально-психологічний стан. Практично зауважень по фінансуванню жодних не було. Жодної копійки не на справу клубу не пішло. Було прийнято рішення перевірити, тому що по місту ходило багато чуток і розмов про зміну тренера. Керівництвом клубу було вирішено провести командне голосування щодо тренера команди. Три прізвища, у тому числі і я. Я не буду зараз когось ображати і казати, що це були за люди. Було таємне голосування, аби не відбувалося тиску на гравців. Голосування показало, що 19 голосів було за мене, один утримався, і правильно зробив, що утримався. Для мене це велика підтримка з боку гравців, вони мені довіряють. На даний момент тренерські здібності, коли тренувальний процес проходить при стислих умовах, дуже важко проявити. Менеджер, організатор, тренер – це, напевно, ті посади, які я сьогодні обіймаю в команді. Дуже стислий тренувальний процес. Багато гравців навчаються чи працюють в інших містах, тому для них є індивідуальна програма. Звичайно, гравці, можливо, від себе багато не потребують, ми з ним говоримо на цю тему. Хотілося б, що вони були більш краще фізично готові. Іноді дивимося, що у другому таймі трішки фізично підсідають хлопці. По віддачі гравців у мене немає жодних нарікань, я бачу їхні очі в роздягальні, я бачу їхні очі після ігор. Це дійсно люди, які переживають за команду, які переживають за результат, і це ті люди, які є, як правильно сказали перед цим, дійсно патріотами цього міста. Вони мали пропозиції від інших клубів, значно кращі у фінансовому плані, але залишились у рідній команді.

- Багато вболівальників, з якими я спілкувався, розповідають, що бояться, що команда займе останнє місце та вилетить до Першої ліги. Чи буде розмова з футболістами з цього приводу?

Олександр Подгорчук: Перш за все, розмови з гравцями ведуться не зараз, коли таке місце, а з перших днів, коли розпочався сезон, а також перед і після кожної гри. Це розмови і про результати, і про кожну гру. Мені здається, що у футболі немає такої людини, яка б не хотіла перемагати. Можливо, і є такі гравці, що виходять на поле, аби отримати гроші. Але мені здається, що таких футболістів у нашій команді немає. Це перше. А по-друге, наскільки мені відомо, у Чемпіонаті стартувало 10 команд, вилітає одна команда – це команда «Танкіст» з Новогуйвинська, яка вже знялася з Чемпіонату. Тому нехай заспокоюються наші вболівальники, вже є команда, яка вилітає. Це не значить, що ми повинні залишитися на останньому місці, ми маємо прагнути покращити турнірне становище. У нас зараз така турнірна таблиця, що після однієї перемоги ми можемо увійти до шістки кращих команд. Загадувати наперед не хочеться, а хочеться крокувати у подальшому з впевненістю, що у нас є підтримка, і це найголовніше. Вже є домовленості з деякими друзями нашої команди, я не люблю їх називати «спонсорами», не люблю їх називати «меценатами». Це друзі команди, які допомагають, і так деякі хлопці дають певні суми на кожну гру. Їм велика подяка. А тут може бути суттєвий фінансовий вплив на кожну гру. Я надіюсь, що це можуть бути і преміальні для хлопців, і інші аспекти, які закриють підготовку до гри, і так далі. Я не хочу називати прізвища, називати певні суми, але ми надіємось на це. Не сидить і тренер. Є певна категорія людей, яка бажає взяти участь в успіху команди, тому вони всіляко допомагають. Знову ж таки, це правління клубу, приватні підприємці, той же приватний підприємець Савчук, який надає транспорт на пільгових умовах, низка людей, які не бажають, щоб їх оголошували. Ці всі люди переживають за футбольний клуб, гравців і все те, що робиться у команді.

Родинний клуб бігу почав своє існування у Бердичеві. Його засновниками стало відоме спортивне подружжя легкоатлетів – Юлія та В’ячеслав Олішевські. Про спортивні здобутки цієї родини можна писати дуже багато. В’ячеслав Олішевський – Чемпіон України з бігу на 800 метрів, Юлія Олішевська – Чемпіонка Європи, а також вона учасниця двох Олімпійських ігор.

Щороку кожної другої суботи вересня відзначається День фізичної культури і спорту. З нагоди свята 6 вересня в Житомирі нагородили кращих спортсменів, тренерів та ветеранів спорту Житомирської області. Нагороди спортсменам вручали заступник голови Житомирської облдержадміністрації Ярослав Лагута, голова Житомирської обласної ради Володимир Ширма, начальник управління сім’ї, молоді та спорту Житомирської облдержадміністрації Світлана Гресь та голова Житомирського обласного відділення Національного Олімпійського комітету України Олександр Оніщук.

Бердичівська баскетболістка Аріна Білоцерківська (дівоче призвіще – Лисюк) продовжить свої виступі у Литві. У минулому році вона у складі команди «Судува» з міста Маріямполе стала Володаркою Кубку та Чемпіонкою Литви.

У Житомирі відбувся XII обласний турнір з футболу пам’яті першого президента Федерації футболу України, Заслуженого майстра спорту СРСР Віктора Баннікова. Цього року у турнірі взяли участь п’ять команд з Житомира та Бердичева. Бердичів у цих змаганнях представляли вихованці ДЮСШ – 2004 року народження (тренер – Ігор Леонідович Лисюк) та 2005 року народження (тренер – Ігор Володимирович Шумило).

Після півторамісячної перерви відновилися матчі Чемпіонату Житомирської області з футболу. Футбольний клуб «Бердичів» на стадіоні «Прогрес» приймав лідера Чемпіонату, чинного Володаря Кубку Житомирської області – «Полісся» з селища Ставки Радомишльського району.

У Бердичеві відбувся X Всеукраїнський турнір з футболу пам’яті Заслуженого тренера СРСР та України Анатолія Пузача.

В день, коли більшість містян виїздила на городи копати картоплю, коли працівниці швейної фабрики до дев’ятої вечора завершували шити пальто на закордон, коли в Києві на Хрещатику марширували колони військових з різних країн, в селі Скаківка Бердичівського району відбулось традиційне спортивне свято.

Протягом двох днів на стадіонах міста «Прогресі» та «Шкірянику» відбулися матчі XVIII Всеукраїнського турніру з футболу на призи Почесного громадянина міста Бердичева Леоніда Степановича Копитка.

Футбольний клуб «Бердичів» на початку вересня продовжить свої виступи у Чемпіонаті Житомирської області по футболу. Перше коло, підопічні Ігоря Зеленцова завершили не дуже добре зайнявши сьоме місце з дев’яти команд.

Бердичівських футболісток, вихованок Заслуженого працівника фізичної культури та спорту України Володимира Керносенка, знають далеко за межами нашого міста. Його вихованки неодноразово грали у складі різних вікових груп збірної України, ставали Чемпіонками України, володарками Кубку України.

Завершився XІХ Міжнародний турнір з боксу класу «А» серед молоді на призи братів Кличків, який тривав з 15 по 19 серпня у міському Палаці культури імені Олексія Шабельника. Цього року за нагороди змагались 84 боксери з одинадцяти країн. До Бердичева прибули команди з Вірменії, Білорусі, Чехії, Фінляндії, Грузії, Казахстану, Литви, Польщі, Швеції, Туреччини. Збірні Чехії та Польщі вперше брали участь у змаганнях.

Бердичівський футзаліст Анатолій Доманський підписав контракт з МФК «Борисов-900» (Білорусь), який виступає у Вищій лізі Чемпіонату Білорусі з футзалу.