Яка виграла в один день 7 листопада три тендера на загальну суму близько 4,5 мільйона гривень, а вже 14 листопада їй перерахували передплату більше мільйона гривень знову одночасно за три об’єкта. Причому, більше учасників в цих тендерах не було. Одна фірма заявилась, одна фірма і визнана переможцем без будь якої конкуренції та пониження ціни яка зазвичай буває на конкурентних торгах.
«СГМ БУД» – загадкова фірма, яка до цього кілька років займалась лише оформленням інтер’єрів та будівництвом індивідуальних котеджів (згідно з інформацією на офіційному сайті та сторінці у Фейсбук), взяла і виграла купу тендерів. Та що таке якісь 4 мільйони, ця фірма в жовтні ледь не виграла тендер на 16 мільйонів по будівництву дороги в Житомирській області.
Там приймало участь аж 5 учасників, але двох не допустили до розіграшу. Серед трьох, які залишились «СГМ БУД» виставила найбільшу ціну, і все одно стала переможцем тендеру. Але, далі щось пішло не так, і результати того тендеру відмінили. Напевно, хтось таки зрозумів, що до «переможця», який до того ніколи не будував дороги за 16 мільйонів можуть бути якісь питання, тому нехай розпочинає з невеликих обсягів в Бердичеві, а там вже буде видно.
Цікаво, що три об’єкти реконструкції бердичівських доріг чомусь мали майже ідентичну очікувану вартість один мільйон чотириста тридцять з різними хвостиками тисяч гривен. Незважаючи на те, що по вулиці Паризької Комуни планувалось реконструювати тротуари, а по вулицях Чорновола і Шевченка ремонтувати проїжджу частину різної площі.
Замовником цього ремонту виступає не Бердичівський міськвиконком, а управління будівництва Житомирської облдержадміністрації. Напевно, це саме ті гроші, про які міський голова запитував на своєму звіті в 10 школі: «Брати їх чи не брати?». Це гроші, які мали піти на ремонт шляхопроводу в районі м’ясокомбінату, але внаслідок непідготовленого проекту, вирішили використати на інший ремонт доріг. Всього мер говорив про 20 мільйонів таких грошей. Чомусь не буде великою несподіванкою, якщо й залишок тих мільйонів буде «освоювати» та київська фірма, яку дуже вже полюбили в обласному управління дорожнього будівництва.
По факту, асфальтування на вулиці Чорновола вже зроблено, на перший вигляд більш-менш нормально, хоча на відео з ремонту на вулиці Шевченка вже показують не зовсім добру якість асфальтування. Асфальт фірма закупляла в Гришківцях на заводі ПП «Автомагістраль», техніка, судячи з наліпок на ній, вся орендована, робітники є бердичівські, а є київські.
Те, що в Бердичеві ремонтуються вулиці – добре, але якби фінансування виділялося б не в кінці року, а в розпал, а ще краще напередодні літнього сезону, найсприятливішого для ремонту доріг, тоді їх можна було б нормально спланувати, не поспішаючи робити з дотриманням всіх рекомендацій і правил і довірити місцевим виконавцям, а не зальотним киянам. Цілком можливо, що за таких умов за аналогічні гроші можна було б відремонтувати значно більше доріг та вулиць.