Сьогодні я їздив як по автодорозі Чуднівського напрямку, так і в напрямку Хмільника. Якісь сліди піску помітив лише на містку поблизу повороту на Кустин та на з’їзді до дамби в Райках. Решта шляху – лід. Автомашин на дорогах мало, а ті, яким конче необхідно їхати, помаленьку повзають із швидкістю 50 – 60 кілометрів за годину.
|
|
Зате на Хмільницькій трасі на повну силу працюють підприємці, які за угодою з облавтодором зрізають старі дерева в посадках вздовж дороги. Великі колоди вони забирають на переробне підприємство в Бердичеві, яке виробляє та експортує тару зі шпону. Товсте гілля теж забирають, а тонке спалюють. Хоча в минулому році, коли аналогічні посадки вирізались вздовж Житомирської траси, тонке гілля подрібнювали на щепу і успішно продавали на паперову фабрику.
Те, що старі дерева, гілля яких дуже небезпечно нависають над дорогою, потрібно зрізати, беззаперечно, але чи вистачить тим маленьким деревцям, які залишаються обабіч траси, сили вирости, незрозуміло. Коли ці підприємці заходили в наш регіон, то обіцяли, що замість зрізаних дерев будуть висаджувати нові дуби, але поки що такого не спостерігається.
А ще добре, що в місцях вирубки тирса, розсипана по льодяному асфальту, хоч трохи робить його менш слизьким.
