Адже станом на сьогодні розпочинається обговорення Програми децентралізації теплопостачання, і туди ще не пізно включити саме ваш будинок.
Наш Telegram канал: https://t.me/rio_berdychiv_informatsiya
Ми вже писали, що ця програма може стати першим кроком до реорганізації теплопостачання міста, а може й спіткнутись на нерівній дорозі індивідуальних та громадських інтересів. Бо, на жаль, залишається в Бердичеві ситуація, коли одні давно і сильно хочуть відключитись від централізованого опалення, а їм це не дають права, а інші нічого не хочуть, а їх, по суті, змушують відмовитись від цього самого.
І для вирішення цього майже філософського протиріччя варто зрозуміти, чим все-таки є централізоване опалення – благом чи послугою. Якщо благом (оплачуваним з міського бюджету), то чому цього блага позбавлені мешканці індивідуальних будинків, які теж є повноправними членами міської громади? А якщо послугою, то чому вона нав’язується, незважаючи на бажання власників приватного житла?
Десятки міст України за останні двадцять років схилились до того, що тепло в квартирі все-таки є послугою, яку індивідуально замовляє у кого захоче (сплачуючи за газ, чи за електрику, чи за дрова) власник квартири, і позбулись комунальних квартальних котелень. Адже, якщо власник квартири не хоче, щоб у нього було тепло – це його законне право.
У Бердичеві ж колишній мер пропустив одне «вікно можливостей», коли на початку двотисячних років банки надавали кредити на все що завгодно. І коли в Калинівці люди брали їх на облаштування індивідуального опалення, то в Бердичеві – на телевізори і холодильники. Тоді ще й наш завод «Прогрес» виготовляв недорогі індивідуальні газові котли, і співпраця міста та заводу могла б бути взаємовигідною.
А в 2017 році це вікно закрилось майже повністю, коли депутати прийняли закон про 50%. Відтоді, слова «є дозвіл на індивідуальне опалення» в оголошенні про продаж квартири додавали до її ціни кілька тисяч «зелених».
Сьогодні прийняття Програми децентралізації теплопостачання – цілком позитивний (на мою думку) крок, але рух у цьому напрямку має бути набагато швидшим і ефективнішим. Якщо на першому кроці – відключення будинків, куди подача тепла за єдиним тарифом є нерентабельною, то наступним кроком має бути відключення мікрорайонів, в яких котельні та тепломережі вичерпали свій ресурс, і їх реконструкція чи заміна є архінерентабельною. Бо гроші, витрачені на таку реконструкцію лише розтягнуть агонію централізованого теплопостачання та наростять кількість боргів за спожите тепло.
Саме тому в Програму децентралізації вже сьогодні потрібно додавати всі будинки в мікрорайоні м’ясокомбінату, які отримують тепло від аварійної котельні, яка розташована на території колишнього шкіроб’єднання і давно вичерпала свій ресурс.
А ті бердичівляни, які безуспішно протягом останніх років добивались дозволу на встановлення індивідуального опалення, теж можуть згуртуватись і вимагати включення своїх будинків до списків, які ми публікуємо нижче.