Вони легко перекричали всіх «захисників людей», які прийшли сьогодні на зібрання, присвячене проблемі перенасиченості міста безпритульними собаками, що організувала в будівлі міської ради депутат Любов Івасюк.
Наш Telegram канал: https://t.me/rio_berdychiv_informatsiya
Ці збори були широко анонсовані в соцмережах, де давно точиться дискусія про бердичівське «собаче питання», але конструктиву в цій дискусії поки що немає.
На збори прийшло до десяти депутатів міськради, а потім долучився і сам міський голова. З його відповідей на десяток одночасних питань все-таки вдалось зрозуміти, що про проблемну ситуацію він добре знає, як її вирішити, в принципі, теж, але… Фактично, про це «але» і сперечались півтори години люди, які прийшли на заклик.
Ми вже писали, що тендер на відлов собак, оголошений комунальним підприємством «Бердичівкомунсервіс», ветеринарний центр «Айболіт» програв, а виграла його громадська організація «Порятунок чотирилапих» з міста Луцьк.
На сьогоднішньому зібранні була присутня і голова цієї організації Богдана Ткачук, яка розповіла всім присутнім про теорію зниження чисельності безпритульних собак, складовими частинами якої, крім відлову і стерилізації, є також реєстрація ВСІХ тварин в місті, їх «чіпізація» і навіть наявність в поліцейських спеціального сканера, яким вони можуть відразу дізнатись про господаря собаки чи кішки. Говорила і про те, як вони на закордонні гранти облаштували притулок у Луцьку, де в клітках собак навіть підлога з підігрівом, і про те, що нині вони в 35 містах України безкоштовно допомагають вирішити проблеми безпритульних тварин.
А в Бердичеві вони уклали договір на відлов 65 собак по 1300 гривень за кожну. І хоча комунсервіс їм ще не заплатив гроші, але 8 вересня вони вже провели перший раз процедуру відлову 16 тварин, вивезли їх в Луцьк на стерилізацію, а вчора вже привезли їх назад.
І з полеміки міського голови стало зрозуміло, що вчора стався серйозний конфлікт між представниками цієї ГО, замовником послуг та бердичівськими зоозахисниками. Сергій Орлюк просив «рятувальників чотирилапих» не випускати зразу цих собак на вулиці у зв’язку з важкою карантинною обстановкою в місті (офіційно в місті встановлена карантинна зона через випадок сказу в мікрорайоні м’ясокомбінату), а тимчасово помістити їх в клітки ветеринарного центру «Айболіт», які зараз орендує «Бердичівкомунсервіс», для тимчасової перетримки їх хоча б на кілька днів. Директор комунального підприємства, в свою чергу, мав скласти акти про виконання замовлених послуг, для чого теж потрібно було собак перелічити і передивитись.
АЛЕ бердичівські захисники тварин не дали цього зробити, і в підсумку, саме під контролем цих «захисників» собак випустили на вулиці міста. Сьогодні, після зібрання, на мікроавтобусі луцької організації її представники знову відновили свої пошуки і мають наміри ще з півтора десятка чотирилапих повезти на екскурсію до Луцька.
Я поговорив з хлопцями, чи тяжко їм працювати, але вони відповіли, що більшість собак вони ловлять руками, і лише деяких за допомогою петлі. Розсаджують їх по окремих клітках, або по двоє у великі клітки і везуть їх у Луцьку клініку. І так вони їздять всією Україною, де замовляють їх послуги.
Повертаючись до зібрання, слід сказати, що голос тих, хто прийшов замовити слово стосовно захисту людей від собак, майже не було чути за суперечками про те, як себе мають відчувати в Бердичеві собаки.
Знову підняли тему недобудованого притулку, принесли показати навіть депутатам його проєкт, поговорили про несанкціоноване собаче кладовище в районі Червоної гори, про непідготовлену до сесії міськради Програму, яка, як виявилось, просто має повторити текст відповідної постанови Кабміну та посперечались ще на десятки «білясобачих» тем.
З відповідей міського голови на хаотичні запитання все-таки вдалось зрозуміти, що серйозною перешкодою для вирішення проблеми він вважає відсутність у місті організованої та структурованої громадської організації зоозахисників. Такої, яка б могла не тільки кричати, але й відповідати за свої слова, реально допомагала б місту вирішувати проблеми, а не ставати на заваді потугам по їх вирішенню.
Він розуміє, що ефект може настати лише в разі одночасного і швидкого відлову великої кількості безпритульних собак, а потім вже займатись іншим складовими, як то реєстрація, чіпізація, та іншими.
Що мають робити містяни, щоб краще жилось в Бердичеві і людям, і собакам, після цієї зустрічі не стало зрозуміліше, але, може, вона все-таки стане каталізатором процесів, які врешті-решт призведуть до вирішення проблеми.
P.S. Моя пропозиція щодо того, щоб небайдужі люди, які сьогодні прийшли у міськвиконком, склались по сотні гривень як початок створення «Фонду звільнення Бердичева від безпритульних собак», на жаль, за криками почута не була.