|
|
Читайте нас на Telegram // Facebook // Підтримати РІО //
Вона розповіла, що це рішення по суті замінює попереднє минулорічне рішення виконкому №359 на цю ж саму тему. Міський голова уточнив, чому тут змінюються деякі формулювання, на що була відповідь, що все було узгоджено зі службою зайнятості. Більше питань ніхто не задавав, тож рішення було прийнято одноголосно.
Здавалося б, «трудова повинність», це такі незвичні для нас колись слова, які сьогодні, в умовах воєнного часу мали б наповнитись серйозним змістом, і так мало їм уваги…
Але, коли після засідання я більш детально ознайомився з проектом рішення, оприлюдненим на офіційному сайті, то зрозумів, що нічого нового, серйозного і страшного в прийнятому документі немає.
По суті, це просто набір декларацій, які можна виконувати, а можна й не виконувати, адже ніяких санкцій за їх невиконання немає. Поняття оплачуваних суспільних робіт існує в законодавстві про зайнятість населення вже більше тридцяти років, і колись, працюючи в центрі зайнятості я теж займався їх впровадженням в життя. Але, як тоді це було мертвонародженою придумкою, так і зараз, навіть під час воєнного стану, суть його не змінилась.
|
|
Всі ці потенційно необхідні роботи (перелік яких входить додатком до прийнятого сьогодні рішення) можуть робитись виключно на добровільній основі, а їх потенційні замовники (перераховані в іншому додатку) повинні за це платити гроші, ще й укладати з кожним працюючим (список категорій є в основному тесті рішення) строковий трудовий договір.
Добре це чи погано, важко сказати, але слів з коренем «примус» поки що ні в рішеннях місцевої, ні в рішеннях центральної влади, які стосуються нашої території, немає. Хоча ближче до зони бойових дій вони таки є. Ми вже не раз чули про примусову евакуацію дітей та інші, на жаль необхідні заходи.
І повертаючись до прийнятого сьогодні рішення, якщо воно буде реально хоч якимось чином втілюватись у життя, ми обов’язково розповімо про це на сторінках газети та сайту.
Повністю текст рішення друкуємо нижче:
