Про це, та про інше йшлося на прес-конференції, яку організували минулого четверга в міськвиконкомі. Заступник міського голови з питань житлово-комунального господарства Сергій Онофрійчук та директор комунального підприємства «Бердичівводоканал» Микола Ревуцький розповіли про нові багато про ще чого іншого, але про все по порядку.
З 1 липня в Бердичеві вступають в силу нові тарифи на водопостачання та водовідведення – 12 гривень 60 копійок за 1 кубічний метр. Встановлені ці тарифи не в Бердичеві, а в Києві, на основі інформації та розрахунків підприємства «Бердичівводоканал» та підприємства КЕС (яке очищає каналізаційні стоки). Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ) від минулого року встановлює тарифи на водопостачання міст величиною 40 тисяч жителів і вище. Раніше такі тарифи в містах встановлювали місцеві ради. Термін встановлення тарифів після їх оголошення в НКРЕ – 3 місяці.
Міська рада Бердичева пробувала якось відтермінувати нові тарифи, але нещодавно відповідальних за ЖКГ працівників запросили на нараду в Київ, де знову нагадали, що з 1 травня державою не передбачається будь-якої дотації на покриття різниці в тарифах, і ціна послуги повинна повністю перекривати затрати на її надання.
(Дійсно, останніми роками деякі мери-популісти встановлювали тарифи на послуги нижчими за їх собівартість, щоб не втратити рейтинг перед виборами, а потім всіма правдами і неправдами добивались від Кабінету Міністрів коштів на покриття цих, по суті, збитків комунальних підприємств – ред.)
Але ця компенсація могла бути використана лише на оплату енергоносіїв, тобто електроенергії чи газу. Саме тому, водоканал накопичував борги за електроенергію, розраховуючись при цьому з працівниками, і лише потім, з дотації гасив борги. Але така ситуація призводила до того, що коштів не вистачало на закупівлю обладнання, матеріалів та, зокрема, дорогих і якісних реагентів для очистки води. Можливо, тому й не допомагає нова фільтрувальна станція для очистки води, бо закупаються лише найдешевші очисні хімпрепарати.
Для прикладу, журналістам навели тарифи, які зараз діють в багатьох містах України, і досить суттєво відрізняються один від одного. Найменше коштує вода близько 9 гривень, а найдорожче – біля 24 гривень за куб. Все залежить від способів добування, очистки, протяжності мережі та інших факторів.
До речі, при розрахунку допускаються технологічні втрати води до 30% від її загального обсягу. Якщо в день «піднімається» приблизно 11-12 тисяч кубометрів води, то реалізується її близько 7, 5 тисяч. Каналізаційні стоки, відповідно, складають близько 5-6 тисяч кубів в день, а в місяць – 150-180 тисяч.
Дав відповідь очільник водоканалу і на наше питання, яке прозвучало в минулому номері газети: «Чому досі використовуються мулові карти на вул.. Чуднівський, і як обліковується кількість стоків, що «очищається» підприємством КЕС».
Карти використовуються у якості резервного полігону, якщо в КЕСі існують бувають якісь проблеми в прийомі стоків, а щодо обліку, то щомісячно складається так званий Баланс водних ресурсів, який узгоджується з усіма екологічними та іншими інстанціями.
В Бердичеві більше 80% споживачів мають лічильники води. Очікується, розмір субсидії при збільшенні тарифів теж збільшиться. На одного споживача – з 50-80 грн до 100-150 грн, а в цілому по підприємству з 200 тисяч до 500-550 тисяч.
Сергій Онофрійчук наголосив, що в міській раді не втрачають надію зменшити тариф, встановлений НКРЕ, для чого зробили відповідні розрахунки по його зменшенню на 12%, але законодавство потребує спочатку встановлення обґрунтованого тарифу, і лише через місяць його дії, можливості його коригування.
У водоканалі працюють над відновленням роботи водозабірних свердловин, для чого заплановані кошти на ремонт деяких з них, але за словами очільника підприємства, на жаль, ремонт кількох попередніх свердловин не дав бажаних результатів. Водоносний шар вичерпався, якість артезіанських вод погіршилась.
Отже, більшості бердичівлян (за виключенням жителів Низгірецької і Білопольської) так і не доведеться попити води з крана в найближчі роки. Півміста вже більше десяти років не мислять свого існування без пластмасових баклажок, якими вони несуть питну воду до своєї оселі з найближчого кіоску з продажу, громадського колодязя, чи везуть її, навіть, з приміських сіл. Надії, що нові реагенти зроблять водопровідну воду питною, на жаль, немає.
Блин, какое повышение цен на воду. Вы видели эту воду, уже около месяца в ней даже помыться нормально нельзя, она жёлтая, вонючая. Приготовить еду из неё невозможно. Я уже все руки пообрывал таскать воду из колодца. Самое интересное, что иногда вода бывает очень даже чистой, прозрачной (с голубым оттенком). я так предполагаю что в этот день идёт проверка или воду берут на анализ. ДАЙТЕ ЛЮДЯМ ВОДУ КОТОРУЮ МОЖНО ПИТЬ. Ох как хочется сказать грязное слово …….
А собственно где “вода”? а кране моча порашека течет-пейте свидомые и платите.
Я! Причём тут порошенко? Разве вода как моча стала при порошенке? Нет. Из крана моча течёт уже давно. Просто народ пьёт её и молчит. И дальше будет пить и молчать. Такой наш украинский народ, что ему дают, то он и берёт. Своего на что он работает и за что платит не попросит. Кто со мной не согласен, пусть возражает.