Не всім бердичівлянам подобається, що депутат сам дає назви вулицям

З того моменту і посипалися невдоволення бердичівлян, збір підписів проти тієї чи іншої назви, звернення до міської ради і т.д. Люди почали приходити і на засідання комісій, щоб розібратися, чому їхні вулиці називає Олексій Побережний, а не вони.

Так сталося і на засіданні Постійної комісії з охорони здоров’я, освіти, культури та соціального захисту, спорту, туризму, молодіжної політики, що проходило 5 липня в міській раді. Головою комісії був Олексій Побережний, тому і слово обурення від жителя однієї з вулиць Бердичева звучало, в першу чергу, на його адресу. Мешканець вулиці Комсомольської не розуміє, чому їхня вулиця, яка спочатку мала називатися Олега Ольжича, після відвідування депутатом обласної комісії у розпорядженні отримала назву Січових стрільців. У пенсіонера звучало конкретне питання: чому він вирішує замість людей, чому люди не мають права зробити вибір? І це питання, що було серед інших, які розглядалися на засіданні комісій, могли б обговорити спокійно, якби… Якби у залі не розпочалася сварка зі взаємними образами, звинуваченнями у недотриманні Закону та переходом на особистості.

Керуюча справами виконкому Надія Махно, яку, до речі, двічі запрошували до зали, бо через крики та сварки вона просто не мала бажання там знаходитися, підтримала пенсіонера. Вона також вважає, що варто дослухатися до людей. Проте в голови комісії, так само як і в членів ВО «Свобода», що були присутні у залі, зовсім інша думка стосовно цього питання. Вони вважають, що люди чинять опір Закону про декомунізацію та не хочуть виконувати рішення голови Житомирської ОДА. Дивно, ніхто ж не чинить опору, бердичівляни розуміють, що це обов’язковий процес, але вони хочуть брати участь у наданні назв вулицям, на яких вони живуть, бо це безпосередньо з ними пов’язано. Та ні Олексій Побережний, ні «свободівці» не мали аніякого бажання вислуховувати пенсіонера, Надію Махно та, навіть, представників преси, котрі хотіли задати питання та, як жителі Бердичева, також висловити свою думку стосовно перейменування. В залі було присутнє повне ігнорування. Воно продовжилося навіть тоді, коли Надія Махно зачитала надісланий факсом лист від Українського інституту національної пам’яті, в якому зазначено, що деякі з тих вулиць, нові назви яких були подані депутатом на затвердження Сергієві Машковському, не підлягають перейменуванню. Це вулиці Ватутіна, Леселідзе, Сєрова, Чкалова, Інтернаціоналістів. Вони не потребують перейменування. Більше того, це зайві проблеми для людей, зміна документів, затрачені кошти міста на цю процедуру. І є вулиці, назви котрих пропонують люди (наприклад, вулиця Ліпецького та інші). Керуюча справами виконкому запропонувала винести проект рішення зі змінами на обговорення сесії міської ради та доручити комісії з перейменування вулиць в Бердичеві звернутися до голови Житомирської ОДА, щоб внести зміни до розпорядження.

У голови постійної комісії це не викликало задоволення, навпаки, він запропонував проголосувати за це, як за питання, що втратило свою актуальність, та не знайшов такої підтримки у інших членів комісії. А за пропозицію винести проект рішення на сесію міської ради з п’яти членів комісії та голови «за» проголосувало троє, «проти» - один, решта – утрималися.

Спостерігаючи за всім цим, мимовільно розумієш, що не буде найближчим часом кінця і краю цьому питанню, допоки не навчаться в Бердичеві чути людей та враховувати їхню думку. І обурення стосовно перейменування вулиць ще не один раз буде чутися на вулицях міста та у стінах міської ради.

Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” в рамках реалізації грантового проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів.