Роздрукувати цю сторінку

Відстані двох бердичівських маршрутів продовжать, та є одне «але»

Кількість маршруток, які щодня курсують містом у різні мікрорайони, відвозячи людей на роботу та з роботи, додому та у справах, у Бердичеві не так багато, звичайно, як у Житомирі чи інших подібних містах, але, на перший погляд, ніби вистачає. Одних транспортних засобів більше, наприклад, маршруту №1, бо ним користується більше містян, та й вони іноді бувають забитими по вінця. Далі слідом йде №6, що курсує з Червоної гори до площі Седлецької, №2 – до ТОВ «Нове Тисячоліття». Є ще й №3, 5, 7, 9, 10…, кожен з яких має свій маршрут. І все ніби нічого, якщо не враховувати, що іноді на транспортні засоби доводиться чекати, але для декого шлях додому після приїзду маршруту до кінцевої зупинки стає насиченим перешкодами, які не всі можуть подолати.

Мова йде про маршрутки №5 та 6-Б, що ними частіше всього користуються бердичівляни, які мешкають по вулиці Цадика, 8-го Березня, Профспілковій, Залізничній, Вишневій та інших. Для того, аби дістатися домівок, люди змушені або підніматися на насипи житомирської колії, які цьогоріч кілька разів підсипалися, або йти в обхід, на що теж витрачається немало часу. Для молоді піднятися на гору заввишки метрів десять (якщо не більше) і так само спуститися з іншої сторони - не здається чимось важким та неможливим. А от для старших людей та людей похилого віку - це велика проблема. А враховуючи, що після чергових підсипань колії стежки, втоптаної людьми, найчастіше не було і кут нахилу був таким, що хоч сідай на п’яту точку і їдь, то багато хто не раз і два виказував своє невдоволення. Варіантом виходу з такої ситуації більшість вважали продовжити маршрут далі - від ТОВ «СП РІФ-1» до житомирського переїзду.


Раніше таку пропозицію вже мали впроваджувати і мешканці вулиць чекали на обіцяні продовження маршрутів, та…не дочекались. Хоча тоді ходили чутки, що все-таки по заданому маршруту пустили транспорт, але людей не було, тому вирішили, що це не рентабельно і непотрібно. Тоді ж жителі цього мікрорайону обурювалися, що це неправда, бо вони нічого з цього приводу не чули, а для них це питання є дуже важливим.


Пройшов певний час і до питання знову повернулися. На останній сесії міської ради, коли подавалися депутатські запити, одним із них було продовження маршрутів 5 та 6-Б до житомирського переїзду. Було зазначено, що неодноразово збиралися комісії, розглядали таку можливість, перевізники «за» таку пропозицію, та є одне «але» - там немає доріг. І про цю проблему говорили не один і не два рази, коли жителі вищезазначених вулиць приходили на прийом до міського голови, просячи зробити їм дорогу. Про цю проблему ми писали в нашій газеті, коли мешканці зазначали, що там ями на ямах і машини коли ганяють, то в будинках меблі трясуться.


На сесії після озвучення даного запиту почали обговорювати питання ремонту цієї дороги. Депутати зазначали, що коли раніше визначалися вулиці, які будуть підлягати ремонту, то насамперед це були вулиці, названі на честь бердичівських Героїв, далі - центральні і ті, які потребують негайного втручання, а далі, якщо залишаться кошти, то зробити ремонт і на вищезазначених вулицях. Ціна питання, як вказали на сесії, коливається суми в 600 тисяч гривень. В цю суму увійде асфальтування частини вулиці Цадика (колишня Куйбишева), від взуттєвої фабрики до вулиці 8-го Березня, далі грейдерування самої вулиці 8-го Березня і Залізничної до житомирського переїзду.


З проханням підтримати даний запит і врахувати при формуванні міського бюджету на наступний рік виділення коштів для ремонту доріг на вищезазначених вулицях звернувся до депутатів представник Патріотичної партії та один з трьох членів лічильної комісії Андрій Чепіль.


«За» дану пропозицію виступила і Тетяна Домбровська (ВО "Самопоміч"), зазначивши, що, наприклад, жителі вулиці Цадика не проти і часто самі звертаються та просять про ремонт, тому варто розглянути цю можливість, щоб в подальшому задовольнити прохання бердичівлян.


Отож в наступному році відстані двох бердичівських маршрутів можуть бути продовжені за умови, що їм буде по чому їздити, а не скакати. Якби ж то ще регулярність цих маршрутів була частішою, особливо у вихідні дні, то взагалі було б чудово, бо маршрутки є, а чекати їх доводиться по хвилин 40, а то й годину.

Асоціація Незалежні регіональні видавці України
New Democracy Fund
Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” в рамках реалізації грантового проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів.
Світлана Семчук

Журналіст редакції газети "РІО-Бердичів"

Останнє від Світлана Семчук