Щоправда покинули актову залу міської ради водії бердичівських маршруток не одразу, а після трьохгодинних претензій, зауважень, словесних сутичок і нерозуміння з боку громади міста, яка і виказувала своє невдоволення. Саме в понеділок, 10 квітня, пройшли довгоочікувані громадські слухання стосовно підвищення тарифу на проїзд у міському транспорті, що викликали неоднозначні враження у кожного присутнього: у водіїв – власні, а у містян – теж свої, але різнилися вони кардинально.
Три години чоловіки смирно слухали виступи директорів автопарку, аргументи проти підняття тарифу від депутатів і просто звичайних бердичівлян, котрим небайдужа вся ця ситуація. Періодично чоловіки наводили і свої аргументи, щоб кинути промінь світла на кромішню темінь нерозуміння з боку людей. Та як тільки Олександр Кухарчук вийшов до мікрофону і почав порівнювати цю ситуацію з аналогічною, що була три роки тому, коли вартість проїзду підвищили до 3 гривень, не маючи при цьому голосів підтримки, бердичівські водії разом з директорами автопарку покинули залу. Чи то не бажаючи слухати, на їхню думку, повної нісенітниці, чи то думки виступаючого здалися їм не аргументованими, чи для них просто важливо почути новину про підтримку подорожчання тарифу і зі спокійною душею продовжувати свої роботу за «баранкою», не зрозуміло.
А починалося все спочатку доволі стримано та спокійно. Хоча важко назвати спокійною реакцію жителів Бердичева на цифри і суми, котрі наводив на екрані кожен директор автопарку, щоб показати потрібність підвищення вартості проїзду. Дослідження пасажиропотоку на маршрутах, приналежних ТОВ «Транспассервіс» та ТОВ «Бердичівське автотранспортне підприємство 11837», доходи з перевезення містян, витрати на заробітні плати, паливно-мастильні матеріали та ремонт транспорту, зменшення чисельності водіїв, податки і кінцевий результат виходу на мінусові числа – все це було представлено на загальний огляд. І рентабельною за підрахунками була б сума 7,08 грн., та оскільки це буде занадто, то зупинилися на 5 грн. От тільки громаду міста такий розклад не зовсім то і задовольнив. Пояснення – недовіра людей до представлених цифр, незрозуміло, яким чином вирахуваних, відсутність проїзних квитків, що могли б чітко визначити кількість пасажирів, незрозуміле співвідношення платних проїздів і пільгових (різниця між ними була невелика, хоча в маршрутках чітко вказується 3 пільгові місця), а головне – якість послуг.
На останньому зосередилися чи не найбільше і найдовше. Згадали містяни і славнозвісний маршрут №4 зі своєрідним графіком роботи та неналежним виглядом, і стан інших маршруток, який бажає кращого… Окрему увагу приділили поведінці багатьох водіїв, вказуючи на явне недоброзичливе ставлення до бердичівлян, хоча і не всі такі. Наголосили на проблемі куріння в транспортному засобі, що є частим явищем багатьох маршруток, сміття від зернят, розмови водіїв по мобільному телефону під час їзди. Стосовно цього і самі директори автопарку, і заступник міського голови з питань ЖКГ Сергій Онофрійчук зазначили, що такі неприпустимі речі варто відслідковувати та усувати. Але тут потрібна допомога і містян: побачили це неподобство – запишіть номер маршрутки, телефонуйте на лінію 15-05 і повідомляйте.
Аспектів, що їх торкнулися на громадських слуханнях, було напрочуд багато, включаючи і розміщення зовнішньої та внутрішньої реклами, за яку перевізники теж повинні отримувати кошти. Та невдоволення у містян було і залишається, як і залишається багато питань. До протоколу слухань додали різну зібрану інформацію. Активним проявом думки громадян стали і зібрані журналістами та активістами Бердичева понад 500 підписів проти тарифу у сумі 5 гривень за проїзд.
Розуміючи усю складність ситуації, Сергій Онофрійчук вирішив трішки пом’якшити атмосферу у залі, тому і надавав відповіді на хвилюючі людей запитання. Пільги для перевезення школярів за чинним законодавством не передбачені, але міська влада у якості кроку назустріч домовилася про половину вартості проїзду для дітлахів, бо бюджет міста не гумовий, щоб компенсувати безкоштовний проїзд. Інші ж пільги, а пільговиків у Бердичеві майже 30 тисяч у 25 категоріях, держава теж скидає на міські бюджеті, та по закону місту потрібно чи не 10 мільйонів гривень на це, хоча невеликі автобуси возять пільговиків безкоштовно, а не за компенсацію. Пенсіонери мають право безкоштовно їхати в автобусах великої і середньої місткості, у яких на це заключені договори.Електронні квитки – це вихід, але це дороге задоволення, яке знову ж впаде на плечі міста, і багато інших пояснень та аргументів.
А от для бердичівлян сповістили ще й іншу новину: вони можуть брати участь у ревізуванні маршруток, до чого людей активно закликають, щоб нічого від містян не було приховано. Окрім того, в кінці 2017 – на початку 2018 років буде переглянута маршрутна система в Бердичеві, бо закінчаться на той час договори з перевізниками. Цілком ймовірно, що буде мінімізована кількість міських маршруток і можуть змінитися перевізники, а заодно й умови та якість перевезення людей. Буде відкритий конкурс згідно чинного законодавства.
Та на цьому поки що містянам рано зациклюватися, бо нині вирішується зовсім інше питання, а до спільного якогось консенсусу на громадських слухання не дійшли. Хоча вирішувати по факту це питання будуть члени виконавчого комітету на засіданні, що проходить сьогодні, прямо зараз, у стінах міської ради. Що вирішать вони, яких обертів набере дане засідання і яким буде остаточний вердикт у питанні подорожчання вартості проїзду міським транспортом, висвітлимо у наступній публікації.