Вчора на черговому засіданні виконавчого комітету було прийняте рішення про розірвання договору оренди підвального приміщення, в якому колись була кафе-їдальня.
Чи була запроектована їдальня в типовій адміністративній будівлі, яка постала в Бердичеві на місці колишнього палацу князя Радзівіла, тепер навряд чи хтось може сказати точно. Але працівники виконкому, які досить часто їздили у відрядження до Житомира, знали, що там у підвалі облради така їдальня є, і це дуже зручно як для працівників, так і для приїжджих.
Десь в середині свого правління колишній міський голова Василь Мазур завів розмову з досвідченим організатором громадського харчування у нашому місті Любов’ю Івасюк. Мовляв, давай, Люба, зробимо у нашому виконкомі теж таку їдальню як в Житомирі, щоб можна було швидко, смачно і недорого пообідати і щоб не носили по кабінетах чайники та мікрохвильовки.
Сказано – зроблено. Підприємець за власний рахунок зробила ремонт, організувала приготування їжі, хоча це теж було важче, ніж деінде, адже у підвальному приміщенні не можна використовувати газові прилади, оформила працівників і почала куховарити.
Та надія на те, що сюди будуть ходити працівники виконкому зовсім себе не виправдала. Сюди приходили малозабезпечені жителі центру міста, і багатьом дуже подобалось тут обідати, адже до того часу їдалень в Бердичеві фактично не залишилось. Хоча раніше такі були і в універмазі, і педучилищі, і ще з десяток інших по міським підприємствам.
Зрозуміло, що великої виручки з обідів не зробиш, а пивом торгувати не дозволили (хоча під мерією Львову є відома на всю країну кнайпа), літній майданчик облаштувати теж не дозволили та й вихідні субота-неділя теж не додавали зиску власниці. Близько п’яти років тут проіснувало кафе «Старий Бердичів», і доставку їжі робили, і всі способи збільшення торгівлі перепробували, та врешті-решт, після збільшення податків та цін на енергоресурси, кафе довелось закрити.
Після Любові Івасюк другу спробу вдихнути життя в підвал на площі Центральній взявся було відомий в Бердичеві ресторатор Артем Кашпірук. Взяв в оренду це приміщення, почав домовлятись, щоб отримати дозвіл торгувати вино-горілчаними виробами, а потім коронавірус, а потім війна, і…
Весь цей час підприємець платив за оренду підвалу (близько 40 тисяч гривень в рік), кілька разів його використовували в якості укриття при проведенні сесій міської ради та інших робочих нарад (так, наприклад, днями там проходила нарада з питань заборгованості по зарплатам в медицині, див. фото внизу).
Але врешті Артем Анатолійович вирішив, що вкладати велику суму в ремонт орендованого приміщення недоцільно, тому й написав листа про розірвання договору оренди.
І якщо вже він відмовився від ідеї розворушити з-під низу бердичівську владу, то навряд чи в непевному майбутньому хтось ще звернеться до цієї справи.
На засіданні говорилось, що і в подальшому це приміщення буде використовуватись під укриття.
