Зараз, коли війна, люди стали забувати, що таке свято. Події, що відбуваються, зовсім не надихають до святкування, але точно дають зрозуміти, що потрібно жити сьогодні, радіти й дарувати радість своїм близьким.
29-річна Дарія Лепешко дарує святковий настрій жителям Бердичівщини й не тільки. Із кульок вона створює неймовірні композиції, які прикрашають різні заходи.
Родом жінка із Жмеринки Вінницької області, має медичну освіту. Та за професією попрацювати не вдалося. Спробувала себе у спорті, фітнес-тренером, не довго, бо відчувала, що душа до цього не лежить. Вже після навчання Дарія зустріла свого чоловіка, вони одружилися й переїхали в с. Семенівка Бердичівського району. Жінка була в декретній відпустці, дуже хотіла працювати й розглядала різні оголошення. Та таке, щоб припало щось до душі, не було.
«Я завжди відчувала всередині себе, що я маю щось робити руками й продавати. На той момент я не знала, що я маю робити й в якому напрямку рухатись», — каже Дарія.
Коли Дарія навчалася на психолога у місті Житомирі, знайома викладачка порадила їй прочитати одну цікаву книжку, яка мала назву «Secret». За словами нашої героїні, ця книга надихнула на роботу.
Родичка жінки, яка мала свій бізнес з організації свят у місті Києві, запропонувала дівчині спробувати свої сили в аніматорстві.
«Мені не дуже сподобалось, я відчувала, що це не моє. Я хотіла чогось більш творчого, якогось креативу. Тоді моя родичка дала мені в руки насос та упаковку надувних кульок. І я створила свою першу квітку з кульок. Всередині наче щось йокнуло», — розповіла дівчина.
Повернувшись зі столиці, дівчина не гаяла часу, у мережі Facebook створила сторінку, якій дала назву «Планета кульок». Дівчина почала шукати ідей для розвитку своєї справи, знайшла на просторах інтернету групи аеродизайнерів, які ділилися своїм досвідом. Не забарилося перше замовлення.
«Як зараз пам’ятаю, перше замовлення було 7 ромашок із кульок, тоді були популярними різні фігури. Друге – котик, якого робила цілу ніч й до самого ранку. Потім з’явилося перше замовлення на фотозону, каркас якої був дерев’яним, тоді всі мені допомагали її робити. Я хотіла навчитися робити людину із пластику, я навчилася. Підтримкою та допомогою у всьому були рідні й чоловік», — розповіла Дарія.
З часом все більше людей дізнавалося про «Планету кульок» й замовлення набирали нових обертів. Дівчина продовжувала займатись улюбленою справою й розширювати горизонти.
«Я дуже відповідально ставлюсь до замовників, розумію, що їхнє свято в моїх руках. Навіть коли я народила свою другу дитину, одразу з пологового поїхала на замовлення».
Дівчина також розповіла, що у перші дні війни, коли всюди був посіяний страх та паніка, в них було замовлення. Замовниця попросила все ж таки доставити кульки, бо діти не винні в тому, що відбувається. Під звуки сирен й з відчуттям невідомості їхала до тієї дитини, щоб подарувати свято.
Не довго чекавши роз’яснення ситуації в Україні, Дарія з сім’єю вирішила поїхати у більш тихе й безпечне місце на той момент, до Польщі. Дівчина й там не могла жити без кульок у руках. Знайшла матеріали й оформлювала свята там. До замовників з реквізитами у руках ходили пішки, бо не знали рух транспорту.
За кордон телефонували й писали замовники, які потребували оформлення. Оскільки їх була велика кількість, Дарія повернулась до Бердичева. За час війни відкрила свій магазин. Команда складається з трьох людей. Зараз працюють й дарують святковий настрій не тільки у Бердичеві, а й за його межами. Задля того, щоб спокійно працювати, постійно донатять на ЗСУ.
«Зараз дуже багато планів та ідей, які будуть реалізовані. Я хочу сказати, що потрібно слухатись свого серця, пробувати і йти до своєї цілі. Ось як на моєму прикладі. Завдяки одному насосу та упаковці кульок, я створила свій бізнес».
