Володимир народився 26 червня 1994 року у місті Новоград-Волинський у сім’ї Володимира і Олени Катюшко, де вже було дві доньки, і батьки радісно чекали на хлопчика, якого назвали так, як і тата – Володимиром.
Наш Telegram канал: https://t.me/rio_berdychiv_informatsiya
Сім’я часто переїжджала, бо батько був пресвітером Церкви адвентистів 7 дня і служив вірою і правдою Богу та людям там, де потрібно було найбільше.
У перший клас Володя пішов на Хмельниччині, а вже в 2004 році разом із сім’єю переїхав до Бердичева та продовжив навчання у восьмій школі. Тут пам’ятають хлопця як веселого шибайголову, який серед 38 учнів був завжди попереду у найнесподіваніших вигадках. Завжди говорив, що думав, і, як писали колись в характеристиках, «користувався повагою товаришів».
Крім школи навчався ще грі на фортепіано, але більше любив гру у футбол. А після дев’ятого класу поступив до Бердичівського коледжу промисловості, економіки та права та закінчив його здобувши фах ливарника.
Звичайно ж, в останнє десятиліття професія ливарника вже мало кому була потрібна в Бердичеві, але набуті технічні знання та вміння дуже згодились йому в майбутній трудовій діяльності як в Україні, так і за кордоном.
В 2017 році Володимир одружився, а в 2019 році вперше взяв на руки дочку Мілену. На жаль, молоді незабаром розлучились, але в останніх розмовах з фронту він мріяв повернутись до родини. І не тільки до своєї сім’ї, але й до великої церковної родини, адже саме там, на війні, він переосмислив своє відношення до віри батьків і щиро хотів об’єднатись з ними духовно. І в останньому СМС були його слова до Бога з відомої релігійної пісні громади.
Володимир Катюшко добровільно пішов до ЗСУ, щоб захистити свою Батьківщину, хоча міг би й залишатись в Польщі, де він жив останнім часом. В ніч на 12 травня ворожий авіаудар обірвав земне життя Воїна у Новгород-Сіверську на Чернігівщині, яка здавалося б, уже була майже мирною…
Про все це розповіли всім присутнім на траурному мітингу та богослужінні пастор церкви адвентистів та заступник директора коледжу і, окремо журналісту, класний керівник та колишній директор школи.
Провести в останній путь Володимира Катюшко зібрались сьогодні в гарнізонному будинку офіцерів сотні бердичівлян та численні гості релігійної громади з інших міст України. В богослужіннях на мітингу та кладовищі взяли участь пастори з рідних громад області та зачитали скорботний лист від керівника Подільської конференції адвентистів, яка об’єднує вірян Житомирської, Вінницької та Хмельницької областей.
Від міської територіальної громади з прощальним словом виступили міський голова Сергій Орлюк, заступник директора коледжу Броніслав Марковський та представник військової частини.
Під скорботні мелодії у виконанні церковного хору сльози котились по щоках у багатьох присутніх, а щирі слова проповідей торкались до самого серця.
Поховали Героя на військовому секторі міського кладовища, де разом із звуками гімну і салюту линули в небо щирі молитви…
