Сьогодні в Бердичеві, хоч і з дискусіями та застереженнями, але таки святкують 8 березня, а рік тому було не до святкувань.
Читайте нас на Telegram // Facebook // Підтримати РІО //
5 березня відбулась наймасштабніша евакуація населення Житомирщини, і відбувалась вона саме через Бердичів.
Напередодні було оголошено про евакуаційний потяг до Львова і багато мешканців нашого міста та прилеглих районів приїхали на залізничний вокзал, що виїхати ним на захід країни.
А тут до них ще доєднались пасажири трьох евакуаційних дизель потягів з Житомира. Такої кількості пасажирів перон нашого вокзалу не бачив, напевно, ніколи за всю свою історію.
Очікуючи потяга на Захід приїжджі розмістились в залі очікування, в сховищі під вокзалом, але більшість стояли на пероні, щоб бути першими в черзі до вагонів.
Міський голова Бердичева, начальник станції, волонтери добровільного формування, працівники вокзалу стримували пасажирів та вмовляли їх бути організованими про посадці.
Та коли до перону під’їхав потяг в західному напрямку (а це була стандартна електричка), багато хто зрозумів, що місця всім не вистачить. Але більшість пасажирів з трьох дизель-поїздів та сотні бердичівлян все ж таки змогли «впихнутись» до вагонів, хоча й представити, як вони будуть їхати довгих вісім-десять годин з дітьми, речами та домашніми тваринами було дуже й дуже важко.
Сьогодні багато хто повернувся до рідних сіл і міст, а дехто залишився в Європі. Згадаємо, як це було рік тому…
