І приводом для цього багатолюддя стали не зусилля працівників чи заїжджих артистів, а просто чистий пухкий сніг, який ще з ночі став накривати Бердичів білою ковдрою.
Парк ім. Т. Шевченка є одним з трьох-чотирьох місць у Бердичеві, де можна зручно і найбільш безпечно спускатись на санчатах з гірки. Адже, наприклад, з’їжджаючи з мосту в районі м’ясокомбінату, можна потрапити на проїжджу частину вулиці. Більш-менш безпечні гірки біля 12 школи, а гірку біля солдатського пляжу взагалі довелось перекопати після трагедії, яка сталась років сім тому.
Тож вчора цю невисоку гірку в парку буквально окупували малюки та їх батьки. З санчатами, снігокатами, тарілками і зовсім без нічого вони раз-по-раз піднімались по східцям чи просто вибігали по розковзаному схилу, щоб відчути на кілька секунд радість вільного спуску.
Це добре, що вчора був вихідний день, і батьки змогли приділити вдосталь часу для забав з дітьми. Вони тут і сніговики ліпили, і в сніжки грали, адже добре знали, що така сніжна радість трапляється нині нечасто і триває дуже недовго.
