Шістнадцятого травня вул. Європейська м. Бердичева зарясніла життєдайними орнаментами вишиванок. Ланцюг єдності–2024 об’єднав студентство, учнівську молодь, працівників гімназій та ліцеїв, Центру позашкілля ім. Олександра Разумкова, дитячих садків, Бердичівської міської ради і всіх тих, котрі, вдягнувши вишите вбрання, взявшись за руки, утворили справжнє сплетіння візерунків. У мальовничих мотивах – любов до рідної землі і свого народу та одвічне прагнення українців до волі…
На заклик Бердичівського студентства провести акцію «Ланцюг вишиванок» відгукнулися жителі міської громади. Ініціатива набула широкої підтримки, повідомила заступник директора з гуманітарної освіти і виховання Бердичівського педагогічного фахового коледжу Наталія Дукач: «Мета події дня – згуртування молоді навколо національної ідеї та збереження українських цінностей. День вишиванки став символом нашої єдності, незламності і патріотизму».
Центральну вулицю Бердичева не впізнати: вона перетворилася на барвисте полотно. Люди у вишиванках – завжди гарні, прадавні символи гріють душу та зміцнюють сили. На устах – світлі посмішки і натхненні слова.
Анастасія Півоварчук, Ольга Островська, Єлизавета Боримська, студентки відділення «Музичне мистецтво» БПФК: «День вишиванки – це не просто свято, це особливий день. Вишиванка – наша національна святиня. Ми один народ, одна нація, одна родина. Ми єдині та непереможні, і ніякий ворог нас не здолає!».
Дарія Шеремет, голова студради БФКПЕП: «Щороку зустрічаю це свято у вишиванці. Почуття – особливі. Українська вишиванка – наша ідентичність, наш генетичний код і національна гордість».
Костянтин Вольнюк, студент БМФК, майбутній зубний технік: «Ідею акції «Всесвітній день вишиванки» у 2006-му році запропонувала студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк. А поштовхом до реалізації задуму стала вишиванка Ігоря Житарюка, яку він регулярно одягав на пари. Дівчина запропонувала студентам обрати один день і всім разом одягнути вишиванки. Спочатку приєдналися лише кілька десятків студентів та викладачів, та вже згодом свято розрослося до всеукраїнського рівня, до нього почала долучатися українська діаспора всього світу, а також прихильники України».
Тетяна Руденко, студентка БМФК, майбутній стоматолог: «У 3-й четвер травня ми відзначаємо День вишиванки. Здобувачі освіти медичного коледжу також приєднуються до Всесвітнього свята, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції творення та носіння етнічного одягу. День української вишиванки – це ланцюг між минулим, сьогоденням і майбутнім для кожного свідомого українця. Зараз надзвичайно важливо не розірвати український ланцюг часової єдності. Цим святом ми хочемо показати, що символ нації – вишиванка – завжди була, є і буде…»
Єва Толумна, студентка БМФК, майбутня, медсестра: «У цей день кожний українець одягає вишиту сорочку, яка є безцінним скарбом українського народу. Свято вишиванки об’єднує всіх, незалежно від місця роботи, віку і статі. Це день незламності українського духу. Вишиванка є родинним оберегом і символом щасливого майбутнього. У цей непростий час ми маємо підтримувати наших мужніх воїнів, які боронять Вітчизну, щоб ми могли бути там, де зараз є. Кожний із нас зробив свій донат, щоб наблизити таку жадану Перемогу».
Учасники акції співали, скандували гасла з креативних плакатів і донатили на ЗСУ. Вулицею ширилося: «Слава Україні! – Героям слава!», лунали слова Державного Гімну та відомих українських пісень. Свої голоси приєднували водії автівок, що проїжджали містом, вони приязно вітали з відкритих вікон та сигналили на знак підтримки.
Вишиванка – вічний символ єдності поколінь, «вона в людському серці і в душі», в ній – віра, надія та любов, звернення до Бога і мамина молитва. Разом із народом українська вишиванка проходить випробування, бореться та перемагає.
