Так вже сталось в житті, що народжений на Волині, проживший все життя в Маріуполі, 37-річний Панасюк Сергій Лаврентійович, знайшов свій вічний спочинок у селі Великі Гадомці Семенівської територіальної громади.
Саме сюди, на батьківщину його вітчима переїхала, втікаючи від війни, його мама з чоловіком. В Маріуполі вони втратили все, і сподівались, що прихисток у тихому селі на Берддичівщині стане спокійним етапом їхнього життя, але саме тут отримали найстрашнішу звістку на світі…
Народився Сергій 20 лютого 1985 року. Навчався в Маріупольській школі, займався водним поло та греко-римською боротьбою. Потім навчався в Маріупольському металургійному ліцеї, після закінчення якого трохи працював на заводі.
В 2003 році був призваний на військову службу, яку проходив спочатку в навчальній частині в Десні, а потім в Гончарівську Чернігівської області на посаді механіка-водія МТЛБ. Після армії – навчання в університеті, робота в пожежній частині та заробітки за кордоном. В 2019 році уклав контракт із ЗСУ та став професійним військовим, і знову поступив в 2021 році до університету, тепер вже на правознавство. Під час служби отримував подяки та відзнаки від командування збройних сил.
Після початку повномасштабного вторгнення захищав Україну на Донеччині у якості механіка-водія медичного пункту військової частини А2988. Загинув 26 травня поблизу населеного пункту Велика Новосілка у Донецькій області під час виконання завдань у складі РТГр, в результаті підриву на протитанковій міні противника.
Сьогодні тіло Сергія Панасюка привезли до Великих Гадомець, де у світлому сільському подвір’ї останню молитву провів йому отець Костянтин. Всі жителі невеликого села та багато мешканців сусідніх сіл провели Героя центральною вулицею до сільського цвинтаря, а могила біля самого входу в кладовище стала місцем його вічного спочинку.
v
