Хоча так само його можна було назвати і артилеристом, і танкістом. Адже до знаменитої 25-ї повітряно-десантної бригади він попав в 2022 році, коли після наполегливих багатократних відвідин військкомату, Віктора нарешті мобілізували до ЗСУ. Та попав він у танковий підрозділ, де невдовзі став головним сержантом взводу технічного забезпечення.
В 2014 році Віктор Камінський став учасником бойових дій у складі Бердичівської артилерійської бригади, а ще раніше були школа прапорщиків, Афганістан та строкова служба. Одним словом, це був справжній військовий, цивільне життя якого тривало в проміжках між службою не так вже й довго.
Хоча я особисто знав його саме, як цивільного, як підприємця, як майстра на всі руки, який повністю освоїв ремонт побутових електроприладів та саме цим запам’ятався багатьом бердичів’янам. Віктор з другом Сергієм щопонеділка заходили до нашої редакції, щоб дати чергове оголошення, і здавалось, що так буде завжди…
На жаль, серце воїна не витримало напруги війни, яка тривала для нього майже десять років, і під час лікування у Харківському госпіталі зупинилось назавжди. Ще в неділю він телефонував друзям, ділився новинами, шуткував, а через кілька днів його не стало.
Сьогодні на службу до храму ПЦУ, а потім до Будинку офіцерів і на кладовище прийшли десятки друзів Віктора, побратими по АТО, воїни-афганці, рідні, близькі, знайомі, сусіди, дві доньки та син, який після важкого поранення пересувався лише на милицях. Кожен з них лише найкращими словами згадував Віктора, який на жаль, не дожив до очікуваної всіма перемоги.
У промові на траурному мітингу міський голова Бердичева Сергій Орлюк розповів, що Віктора, який мав поранення після АТО та групу інвалідності, п’ять разів завертали у військкоматі в 22 році, але він все одно наполягав, що не буде стояти осторонь, коли побратими захищають країну, і на шостий раз, його таки мобілізували до ЗСУ.
Під сумні мелодії військового оркестру знову вулицею братів Міхєєвих йшла траурна колона, а на військовому секторі міського кладовища могила Віктора Камінського започаткувала вже п’ятий ряд надгробків під жовто-блакитними прапорами.