Бердичів’янин Дмитро Вальчук за короткий час став лідером учнівського колективу та головним віце-сержантом Звягельського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою. Сьогодні він готується до вступу до Житомирського військового інституту, щоб стати офіцером та захищати Україну.
Про свій шлях до цієї почесної професії та поради хлопцям і дівчатам, які прагнуть стати військовими, він розповів у інтерв’ю нашому виданню.
Чому ти вирішив стати військовим?
Мої тато і мама військовослужбовці, в країні десятий рік іде війна, тож зрозуміло, що військові потрібні будуть ще дуже довго. Тому, ще змалечку я знав, що продовжу справу батьків. Та й щоб я сказав дітям чи внукам, які спитали б де ти був у важкі часи.
А повномасштабне вторгнення в 2022 році лише прискорило прийняття рішення. Саме в тому році, після восьми років навчання в десятій школі, поступив на навчання до Кам’янець Подільського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою.
Чим навчання в ліцеї відрізнялось від шкільного?
Тим, що воно було набагато більше схоже на військову службу. Тут не класи, а взводи, не паралелі, а роти, тут казарма, наряди, всі ходять у військовій формі, одним словом відразу повністю занурюєшся у військовий побут. І все це окрім звичних уроків та чималого пласту фізичних тренувань.
До всього цього, в 22 році ми ще й стали освоювати будівельні навички, адже раніше ліцей базувався на території військового інституту, а з введенням військового стану було прийнято рішення про його релокацію. Нам дали приміщення старого закинутого ПТУ, і ми своїми силами наводили там порядок та готували його до нових завдань.
А чому перевівся потім до Звягельського ліцею?
Просто, щоб бути ближче до дому. Адже, щоб добратись з Кам’янця до Бердичева і назад, доводилось використовувати фактично весь час суботньо-недільного звільнення. І давали його , до речі, лише тим, хто мав хороші оцінки та не мав стягнень за поведінку. У Звягельському ліцеї навчаються лише після 9 класу, тож раніше до нього вступити я просто не міг.
Що потрібно, щоб поступити у військовий ліцей?
По- перше – бажання, по-друге – здоров’я, а по третє – відповідний середній бал за результатами попереднього навчання.
Чи допоміг тобі рік, проведений в аналогічному ліцеї, освоїтись на новому місці?
Звичайно ж. Я і там був командиром відділення, а тут став заступником командиру взводу, потім старшим сержантом роти, і врешті-решт – головним сержантом ліцею.
Разом з цим званням, додались і нові обов’язки?
Так, і досить немало. По суті, я відповідаю за весь особовий склад ліцеїстів, провожу вечірні перевірки, слідкую за камерами відеоспостереження, та маю ще чимало справ на додаток до навчальної програми та спортивної підготовки.
Чи всі випускники ліцею планують поступати до військових ВНЗ?
Ні. Є й такі, які спробували військовий побут, спробували військову дисципліну, і зрозуміли, що це не їхнє. А були й такі, яких просто виганяли посеред навчання, в основному, через шкідливі і дуже шкідливі звички.
Чи легше вступити до військового інституту чи академії після навчання в спеціалізованому ліцеї?
Звичайно ж. До нас приїздили представники майже усіх ВНЗ країни і запрошували на навчання. Кожен з ліцеїстів ще на початку останнього курсу вибирав собі або заклади, які готують офіцерів сухопутних сил, або льотчиків, або моряків. А хтось хоче стати розвідником, або ж навчатись на офіцера служби безпеки, це теж можливо після ліцею.
А чому ти вибрав Житомирський інститут, теж, щоб було ближче?
Та, ні. Тут вже зовсім інший фактор був визначальним. Розуміючи, що методи ведення сучасних воєн відрізняються від колишніх, в нашому ліцеї почали впроваджувати навчання по управлінню БПЛА. Спочатку це були просто як факультативні курси на базі місцевої волонтерської організації, яка виробляє дрони, а тепер в ліцеї готується спеціальна лабораторія, де будуть освоювати основи і виробництва, і ремонту, і управління БПЛА.
Я був серед перших ліцеїстів, які освоювали цей новий напрямок, і врешті-решт отримав спеціальний сертифікат, а згодом і подяку за високі результати в польових навчальних зборах. Саме тому нині я подав документи на факультет безпілотних систем Житомирського військового інституту.
Ми зустрічаємось з тобою в Бердичівському РТЦК, з чим це пов’язано?
З тим, що саме через ТЦК оформляються всі документи, необхідні для вступу до ВНЗ. Тут дуже гарно ставляться до хлопців і дівчат, які вирішили стати офіцерами, допомагають з порадами, всіляко підтримують на цьому шляху.
Що ти хотів би порадити юним бердичів’янам, які теж хочуть стати військовими?
Я розказував це нещодавно в стінах рідної десятої школи усім дев’ятикласникам, коли робив презентацію Звягельського ліцею. Головне – це берегти та примножувати здоров’я, і заняття фізкультурою та спортом – найкращий шлях для цього. Ну і навчання за шкільними предметами теж не потрібно забувати.

Чи хотів би ти, щоб в Бердичеві був військовий ліцей?
Так, і зробити його на базі колишнього інтернату, а нині спортивного ліцею, мені здається, було б цілком можливим. В Звягелі разом зі мною навчалось багато бердичів’ян, думаю, що тут їх було б ще більше.
Дмитро пішов писати, якийсь необхідний тест, а офіцери РТЦК додали до його розповіді, що саме зараз ще не пізно подавати документи на вступ до військових ВНЗ не тільки випускникам військових ліцеїв, але й випускникам простих шкіл, коледжів чи ПТУ. Дуже багато військових спеціальностей сьогодні освоюють не тільки чоловіки, а й жінки, тож юнаків і дівчат, які хочуть стати захисниками країни радо чекають в РТЦК та нададуть всю необхідну допомогу та підтримку.
Список військових вищих навчальних закладів України
Кожна історія про наших захисників варта уваги. Більше інтерв’ю з мужніми синами України з Бердичева ви можете переглянути тут.