До редакції газети «Ріо-Бердичів» надійшов лист від читачки, яка мала нагоду відвідати творчий вечір письменниці Галини Манів.
Читайте нас на Telegram // Facebook // Підтримати РІО //
Українське ніжне і грайливе слово горнеться до пера і легко злітає ключами-рядочками у вражаючі дитячі твори в книгах талановитої письменниці, перекладачки та літературної редакторки Галини Манів. Тож не дивно, що стільки кошенят-читачів з Бердичева поспішили сьогодні, 25 травня, на зустріч з авторкою українського бестселера про пригоди киць-мандрівниць Мулі і Манюні до бібліотеки для дітей Бердичівської міської територіальної громади.
Щаслива дітвора і дорослі поціновувачі творчості Галини Миколаївни вітали письменницю бурхливими оплесками, засипали запитаннями, а учні гімназії №5 навіть підготували виставу за сюжетом однієї з подорожей авторства Галини Манів, що дуже розчулило майстриню пера.
Письменниця розповіла, що герої казок про чудернацькі подорожі кицьок є абсолютно реальними: Муля і Манюня – це киці самої авторки та її подруги. А ще вона розповіла дітворі науковий факт: коти спілкуються між собою без звуків, а свої «няв» та «мур» вигадали спеціально для людей. Також вона запропонувала своїм читачам поспостерігати вдома за домашніми улюбленцями, адже не тільки лапки, вуса, вушка, але й хвіст багато може розповісти господарю по свого котика. Саме такі спостереження і поклали початок неймовірним пригодницьким казкам авторства пані Галини.
Ну і тут хлопчики й дівчатка наперебій почали розповідати про шкодливих і грайливих, ніжних і примхливих друзів із сімейства кошачих. Зі своєю дитячою безпосередністю вони з цікавістю розпитували і про письменницький шлях Галини Манів. Допитливі школярі дізналися, що раніше письменниця працювала у медичній галузі, тому цікавилися, чи бачить авторка щось спільне між медициною і літературною діяльністю. Самі ж дітлахи припустили, що обидва шляхи передбачають лікування душ, що вразило письменницю глибиною дитячого аналізу.
В свою чергу, Галина Миколаївна розповіла, що для неї обидві царини об’єднані людьми, які позбуваються оков, певного панцира, котрим вони захищаються від оточуючого світу. Коли пацієнти потрапляють до лікарні, вони стають зовсім іншими, відкриваються і певним чином звільняються від пут щоденних турбот. І тоді по-особливому відкриваються життєві долі. Саме внаслідок таких змін в людях перед білими халатами, на думку Галини Миколаївни, багато медичних працівників стають на шлях письменництва.
Також авторка розповіла дітлахам про продовження історії киць-мандрівниць, яка невдовзі з’явиться на поличках книгарень: зараз над нею працює ілюстратор. Ця збірка казок із трьох подорожей зовсім не схожа на попередні.
– Муля і Манюня, які так люблять подорожувати, цього разу відправилися у поїздку не з власної волі, а тікаючи від агресії злого ведмедя, самі знаємо з якої країни. Тож ця історія про те, як їх зустріли і прихистили у трьох різних державах, – заінтригувала дітвору письменниця.
Ще Галина Манів, відповідаючи на питання школярів, розповіла, що зараз вона пише серію казочок для дошкільнят та зазначила, що їй допомагає у написанні дитячих фантазійних творів маленький онучок, котрий вміє далеко подорожувати у мрійливому світі. Слухаючи ці крилаті подорожі, письменниця надає їм літературного оформлення і з друкованих сторінок ці фантазії можуть сколихнути уяву й маленьких читачів.
Взагалі, на думку авторки, письменницький дар мають саме ті люди, котрі не забувають свого дитинства – це одна із найважливіших складових рецепту смачного твору. А ще, звісно, необхідно багато читати, тому тим дітлахам, які мріють стати письменниками, пані Галина порадила ставати в чергу до бібліотеки:
– Відомо, що пересічному громадянину для висловлення своїх думок необхідно знати 400 слів, тоді як письменник має володіти тисячами. Для прикладу, Тарас Шевченко знав 10 000 слів. Я колись спеціально брала словник Грінченка – відомого науковця та письменника – і просто читала слова, захоплюючись українською мовою.
До речі, за словами авторки, наші коти теж розмовляють українською: якщо у сусідній державі звучить «мяу», десь на сході «міу», то українське вухо чує «няв».
Також дітлахи питали у талановитої письменниці поради: як писати вірші, як поєднати науку і художнє слово в одній книзі, з чого розпочати написання творів. А Галина Манів щедро ділилася теплом свого серця та секретами власної творчості, закликаючи: пишіть вже зараз, адже для молодих талантів зараз відкрито багато шляхів, пробуйте себе, надихайтеся і творіть!
Після цікавої бесіди дітлахи мали можливість придбати книги пані Галини, а вона із задоволенням записувала до них разом із автографом теплі побажання – на згадку про цю неймовірну зустріч, яка, можливо, надихнула когось із дітвори на досягнення власних літературних висот!