Сьогодні, 9 березня, минає 208 років з Дня народження Тараса Григоровича Шевченка – генія українського народу, запеклого борця за незалежність України, взірця незламності духу та любові до Батьківщини.
Ці та інші слова на адресу Великого Кобзаря, а також віршовані рядки поета з року в рік лунали у Бердичеві у цей день. Але не цьогоріч. Нині школярі масово не зберуться біля пам’ятника, аби увічнити пам’ять Кобзаря. В Україні війна. Однак шевченківське слово все одно звучить, хай і онлайн. У соцмережах його у вигляді відео та друком публікують на своїх сторінках українці різного віку. Чи не у кожному слові – пророцтво. Чи не в кожному рядку – заклик до боротьби. До боротьби із ворогом-москалем, про якого два століття тому попереджав нащадків Тарас Шевченко та який сьогодні хижою нищівною ходою ступає на нашу рідну землю, руйнуючи, несучи сльози і біль.
Ця весна не така, якою ми звикли її бачити. Не такий і день народження Кобзаря. Без квітів і зібрання. Однак з тією народною єдністю, з такою любов’ю до України, яку оспівував та про яку мріяв поет.
Тож ми на вірному шляху! На шляху до Перемоги!
«Борітеся – поборете!
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас сила
І воля святая!»
Т.Г. Шевченко
Іще одним підтвердженням того, що ми усі віримо в перемогу та йдемо до неї став вірш, який днями принесла до редакції «РІО-Бердичів» небайдужа бердичівлянка. Жінка поважного віку не змогла стояти осторонь того, що сьогодні відбувається навколо, та виклала свою громадянську позицію на папері у вигляді віршу, який публікуємо нижче.
Ще прийде час
Ще прийде час, коли ми засміємось.
До нашого Шевченка ми прийдемо
І станемо під прапор жовто-синій,
Гімн заспіваєм вільній Україні.
Оспіваний в віках рідний Бердичів,
Дух аріїв тебе до помсти кличе.
Орана «градами» і танками чужими,
Земле моя, стань пеклом перед ними.
Ще прийде час освіти і науки,
Поїдуть в Кембридж вчитись наші внуки,
Ще композиторів ми родим і поетів…
Нам кланятися буде вся планета.
Не втратили щоб волі ми ніколи,
Летять з Європи воїни-соколи.
І з ними будем, як найкращі друзі,
Ми жити в Європейському Союзі.
Ще прийде час, коли ми засміємось.
До нашого Шевченка ми прийдемо
І станемо під прапор жовто-синій,
Гімн заспіваєм вільній Україні!
Галина Стучек
м. Бердичів
