На минулому тижні в Україні відзначали День працівників радіо, телебачення та зв’язку (16 листопада) та День працівників сільського господарства.
Читайте нас на Telegram // Facebook // Підтримати РІО //
16 листопада, на жаль, зв’язківцям було не до свята, адже всі пам’ятають, що після масованого ракетного обстрілу саме в цей день були серйозні проблеми з мережами мобільного зв’язку, та й з електромережами в цілому.
Працівникам дільниці «Укртелекому» та центрального поштового відділення сказали, що міський голова не може до них приїхати через відрядження, але наступного дня обіцяв привітати. Я теж хотів зробити святковий репортаж з приводу свята, але поспілкуватись з операторками кол-центру довелось у сховищі, адже повітряні тривоги тоді продовжились і у середу.
Наступного дня міський голова знову не приїхав, але ще через день на офіційному сайті з’явилось повідомлення, що зустріч таки відбулась. З колись багаточисельного колективу зв’язківців нині в Бердичеві залишилось всього кілька чоловік, які зустрілись з головою у давно закритому залі для відвідувачів. З поштовиків (яких залишилось значно більше) сюди запросили лише бригадира пересувних відділень (які возять пошту по селах району) і вручили їй Грамоту.
У відповідному розпорядженні міського голови було вказано:
«За сумлінну працю, високий професіоналізм, надання мешканцям громади якісних телекомунікаційних послуг та з нагоди професійного свята – Дня працівників радіо, телебачення та зв’язку України нагородити Грамотою Бердичівської міської ради працівників:
1.1. ДМД № 321/3 Житомирської філії ПАТ «Укртелеком»: – Кирисюка Ігоря Анатолійовича – електромонтера лінійних споруд електрозв’язку 5 розряду.
1.2. 1.2. Житомирської дирекції АТ «Укрпошта»: – Вітусевич Таїсу Володимирівну – фахівця групи координації діяльності пересувних відділень зв’язку точки базування м. Бердичів.»
Крім листка з рамкою вони отримали і грошову премію у розмірі 621 гривні, яка додається до Грамоти міської ради.
Але, чомусь, ні в кого з тих, хто готував це розпорядження не виникло навіть думки, що лише державна пошта і дротовий телефон відносились до галузі зв’язку ще з років тридцять тому. А з того часу багато чого змінилось. Виник мобільний зв’язок, зросли інтернет-провайдери, оператори кабельного телебачення, ФМ-радіостанції, одних поштових служб нині чи не десяток, і більшість цих послуг представлені в Бердичеві, тобто люди, які їх надають, теж мають право на згадку до професійного свята.
Хоча, з іншого боку, зараз стільки свят в українському календарі, що іноді й робити немає коли. Одна і та ж людина і за професією, і за діяльністю може бути причетною до кількох подібних відзначень.
У неділю своє професійне свято відзначали аграрії, і оскільки тепер до Бердичівської міської громади входить і село Скраглівка, то й їх довелось вітати міському голові, а у відповідному розпорядженні написати:
«За сумлінну працю в галузі сільського господарства, високий професіоналізм, відповідальне ставлення до виконання своїх обов’язків та з нагоди відзначення професійного свята – Дня працівників сільського господарства оголосити Подяку Бердичівської міської ради працівникам:
1. 1.1 ТОВ «Кароля»: – Орлюку Петру Оксентійовичу – комірнику.
2. 1.2 ФГ «Віктор Д»: – Безсмертному Миколі Євгенійовичу – агроному.»
До Подяки грошова премія не передбачена, тому Петро Оксентійович (який багато років обіймав посаду сільського голови Скраглівки) та Микола Євгенович отримали лише листки подяки з рамками.
Вручати грамоти чи не вручати, вітати чи не вітати, святкувати чи не святкувати – все це питання досить дискусійні, і скільки буде людей, стільки і думок з цього приводу.
Я думаю, що дати в календарі все ж можуть бути корисними і для представників різних професій та галузей, і для представників місцевої влади. Це може бути гарним приводом почути про проблеми галузі, а, може, й швидко вирішити їх. І саме такі робочі зустрічі, круглі столи, конференції, обговорення були б значно ефективнішими для взаємодії та розвитку, ніж продовження радянської «грамотної» та концертної традиції.