На своїй черговій зустрічі бердичівські шанувальники історії рідного краю вели розмову про діяльність міськрайонного об’єднання товариства «ПРОСВІТА» імені Тараса Шевченка та актуальність його ідей нині, у 32-й рік незалежності України. До учасників групи «Промінь світла» приєднався голова організації Петро Костюк.
Читайте нас на Telegram // Facebook // Підтримати РІО //
Українське товариство «Просвіта» було засновано 8-го грудня 1868-го року у Львові з метою культурно-наукового розвитку, консолідації народної спільноти та піднесення національної свідомості українського народу, здійснив екскурс у минуле керівник групи «Промінь світла» Володимир Сінчук: «Упродовж багатьох десятиліть Товариство об’єднувало у своїх лавах найкращих синів і дочок України. Його діяльність супроводжували утиски, переслідування й заборони. Тяжкі часи «Просвіта» переживала у 30-х роках 20-го століття… Півстоліття вона існувала лише за межами України й відродилася після розпаду СРСР. Новітня історія «Просвіти» веде свій відлік із 1989-го року. У лютому відбулась установча конференція Товариства української мови ім. Т. Г. Шевченка – перший легальний форум незалежної громадської організації у Києві. У жовтні 1991-го Товариство реорганізували у Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка». Протягом усіх років головною ціллю діяльності організації є виховання національної свідомості українців. Товариство завжди було в авангарді боротьби за українську державність. «”Просвіта”» – це більше, ніж громадська організація. Це спосіб життя і мислення кожного свідомого українця», – писав у минулому році в інформаційному агентстві АрміяInform український краєзнавець, письменник-публіцист, журналіст та громадський діяч Євген Букет.
Двадцять другого березня 1990-го року розпочалась історія «Просвіти» у Бердичеві – утворилося міськрайонне Товариство. Його першим головою став письменник Михайло Пасічник. Згодом організацію очолив Петро Костюк.
У своїх спогадах Петро Іванович згадував земляків, яким стали близькі ідеї Товариства. Свій внесок у просвітницьку діяльність зробили Фелікс Пашківський, Володимир Юрачковський, Галина Красицька, Володимир Космач, Віктор Мартиненко, Петро Білоус, Олексій Хілюк, Володимир Ружицький, Петро Собчик, Михайло Степанюк, Михайло Шепелюк, Петро Яцюк та багатьох інших. Серед перших кроків міськрайонної «Просвіти» – відзначення 22-го травня річниці перепоховання Тараса Шевченка, що стало традицією. Щороку проходили конкурси творчості учнівської молоді, присвячені Шевченківським дням. «Велику допомогу надавала Львівська «Просвіта», з якою ми тісно співпрацювали. – зазначив Петро Іванович. – Свого часу її учасники подарували нашим школам понад 5 тис. підручників. Один із напрямів діяльності – відродження національних традицій. До нас приїжджали групи учнів з інших регіонів України. Ми проводили вертепні дійства, свята колядок та щедрівок, гаївок і веснянок, на різних заходах популяризували патріотичні пісні (козацькі, стрілецькі та повстанські), організовували конференції, робили публікації у газеті «Земля Бердичівська». Здійснювали поїздки до просвітян Львівщини, проводили зустрічі з українськими письменниками, народними депутатами України…»
Двадцять дев’ятого квітня 1996-го року в Бердичеві був створений міський громадський комітет на підтримку Нової Конституції. У його складі – представники від НРУ, Конгресу Українських Націоналістів, Спілки офіцерів України, товариства «Просвіта», Спілки поляків України та міськрайонної газети «Земля Бердичівська». Активну участь у конституційному процесі взяли бердичівляни Юрій Лукуц, Павло Передрій, Петро Костюк, Анатолій Кашпірук, Михайло Пасічник, Володимир Мариняк, Анатолій Кондратюк, Фелікс Пашківський, Олександр Доманський, Богдан Степанюк і Валентина Білецька – люди небайдужі, ініціативні та творчі.
Просвітяни продовжили курс на висвітлення замовчуваних раніше сторінок трагічної історії України через видавничу та лекційно-просвітницьку діяльність. Започаткували збирання свідчень очевидців Голодомору 1932–1933 рр. Записали спогади-сповіді жителів 33-х сіл району. Наприкінці травня 2008-го року в актовій залі Бердичівського педагогічного училища відбулася презентація книги «Голодна смерть на багатих землях». Її упорядниками стали педагоги Петро Костюк та Валентина Муренко (фотографії – Анатолія Горобчука).
Нині, зауважив Петро Костюк, на Сході і Півдні України ситуація з українською мовою і культурою ще залишається неоднозначною. Потрібно чимало зробити для утвердження і розвитку в цих регіонах української мови, національних звичаїв і традицій. Мова – важливий фактор формування української громадянської ідентичності, вона об’єднує нас як націю і зміцнює суспільство, мова – духовна святиня, найбільший скарб народу.
Павло Передрій гортав сторінки діяльності осередку товариства «Просвіта» на заводі «Прогрес» і розповідав про своє рідне село Дацьки, що на Чуднівщині, де завжди панувала особлива аура, відчувалися самобутній дух української культури та прагнення жителів до знань. У плеаді творчих особистостей селі – кандидати і доктори наук.
Головний спеціаліст відділу культури Бердичівської міської ради Олексій Побережний поділився враженнями дитячих та юнацьких років, пов’язаними з діяльністю товариства «Просвіта». Його дідусь, просвітянин Юрій Лукуц, був знаним на Житомирщині журналістом і краєзнавцем…
Історія «Просвіти» – це десятиріччя боротьби за відродження, утвердження та збереження української культури, її національних цінностей та здобутків, це самовіддане служіння рідній землі, народу України. Щороку 8-го грудня світове українство відзначає День створення товариства «Просвіта». У 2023-му організація зустрічає 155-у річницю.
Використано фото з веб-сайту Мій Бердичів
