На ошатній сцені величного Музично-драматичного театру на Європейській вже вдруге за час війни відбувся благодійний показ від бренду «Я — Українець».
Неймовірне за своїм розмахом дійство пройшло у четвер, 16 травня. Благородною ціллю заходу був збір на потреби ЗСУ: організатори пообіцяли, що усі кошти, зібрані за вхідні квитки, на благодійному ярмарку, аукціоні та донати зі спеціальної скриньки, будуть якомога ефективніше акумульовані на допомогу Збройним силам України у вигляді придбання автомобіля пікап для Сил Спеціальних Операцій. Ціллю була сума у 250 тисяч гривень. На момент закінчення показу було оголошено попередню суму, яку вдалося зібрати — 157 580 грн; сюди поки не ввійшов виторг з ярмарку та сума донатів зі скриньки.
Найкоштовнішим лотом аукціону очікувано став прапор навчально-тренувального центру ССО — білого кольору з емблемою голови вовка та гаслом: “Тут гартують сталевих”. За нього й точилася найбільш запекла боротьба серед учасників. Стартувала ціна лота з 300 грн, проданий — за 22 000 грн.
Також немало учасників поборолися за футболки з символікою ССО. Одну з них придбала чарівна дівчина Дарина для свого батька, який саме зараз воює за Україну. Кінцева ціна лота становила 2 300 грн. А вже за другу подібну футболку наступному покупцеві довелося віддати усі 6 000 грн, і зробив він це з явним задоволенням.
Серед лотів було кілька гільз та тубусів, дивитися на які без емоцій було неможливо. Пан відник озвучив, що кожна з них має свою історію, як, наприклад, застосування під час створення плацдарму в Кринках, або ураження наметового містечка противника на Херсонському напрямку на правому березі Дніпра, що було здійснено ще до феєричного звільнення Херсона. Усі ми ридали, переглядаючи щемливі кадри з центральної площі Херсона, а фура “АТБ”, увішана лампочками, яка перша в’їхала у місто після його звільнення, раптово обійшовши “Нову” та “Укрпошту” та взагалі стала “народно-визвольним мемом”.
Прапор Сил Спеціальних Операцій сірого кольору з талісманом-вовкулакою та гаслом Святослава Хороброго: “Іду на Ви” було продано за 15 000 грн.
Відкривав захід абсолютно приголомшливий номер “за участі” Святослава Хороброго, Богдана Хмельницького та сучасного воїна ЗСУ. Словами не передати той неймовірний вайб, який транслювали зі сцени актори, що втілювали наших звитяжних Захисників. Особисто я ніби поринула в атмосферу “Гри престолів” княжої та козацької доби України, чому неабияк сприяв стильний музичний антураж. Пізніше військове вбрання акторів було урочисто передане директорці театру для потреб місцевої трупи.
На початку події зал вшанував пам’ять полеглих Героїв хвилиною мовчання.
Протягом показу моделі демонстрували вбрання бренду «Я — Українець» з нових колекцій. Приголомшив усіх “літературно-мистецький вихід”, як назвав його ведучий. Панни виходили на сцену в ділових костюмах та в класичного стилю одязі, влучно та мінімалістично оздоблений вишивкою. Це був по-справжньому стильний вихід.
Особливого шарму моделям додавали іміджеві окуляри, ідеально підібрані для кожної дівчини. Щось із цієї колекції я б точно хотіла мати у своєму діловому гардеробі. Дизайнерка Тетяна Білоус обрала вельми влучний спосіб продемонструвати, як національні елементи історичного одягу можна вплести навіть в умови офісного дрес-коду. Максимально стильний вигляд мали вишиті на одязі патріотичні цитати.
Наступний вихід представив колекцію весільних суконь, а останній — патріотичних нарядних вбрань в основному в синьо-жовтих кольорах.
На заході були присутні глядачі не тільки з Бердичева, а й з Гришковець та Гальчина, місцеві депутати, бізнесмени працівники ЦНАПів. Приємно, що усі глядачі із задоволенням брали участь у вікторині, де треба було визначити авторку за цитатою. Переможницями стали пані Ірена Лісова, очільниця Гришковецької територіальної громади, та Людмила Кицак, депутатка Житомирської обласної ради. Вступне слово взяв мер Бердичева пан Сергій Орлюк та сказав багато теплих слів на адресу ЗСУ.
Запрошеною зіркою на показі була блогерка, співачка та волонтерка Люся Кава, яка виконала чотири свої хіти.
Організатори пообіцяли глядачам масу естетичного задоволення від показу, просякнутого любов’ю до України, і виконали свою обіцянку. Про це свідчили емоції глядачів, які довго не розходились навіть після закінчення заходу.
Перемога здобувається важко і лише спільними зусиллями