Смутний і невеселий журналіст «Ріо-Бердичів» провів півтори години театрального дійства в ложі за колоною й бачив 1/3 сцени. Проте за велінням долі саме на цій третині було встановлено головні декорації й розвивалася більшість подій вистави.
У залі був цілковитий аншлаг, що особливо приємно у світлі всіх трагічних подій, що сиплються на нас протягом багатьох останніх місяців. Спраглі до театральної естетики глядачі тепло вітали акторів «Українського Сучасного театру», а по завершенню вистави вщент заповнена зала чемно аплодувала стоячи. Також актори попередили, що на виході з театру на всіх глядачів чекатиме скринька для донатів на потреби ЗСУ та відмітили, що їхня трупа опікується саме тим військовим підрозділом, який так символічно відправив на дно Чорного моря крейсер «москва» акурат у той же день, що затонув «Титанік», 110 років до того.
Фантасмагорію «Конотопська відьма» трупа відіграла з гумором та невимушеністю справжніх професіоналів. Особливо приємною грою вразила головна героїня, що виконувала роль Олени — акторка з такою бездоганною дикцією, що нею можуть похизуватися далеко не всі зірки світового рівня.
За півтори години на сцені трупа встигла «приговорити» ледь не п’ятилітровий бутель червоної рідини, в основному стараннями неписемного сотника Микити Забрьохи. Нічого не попишеш, така його сумна роль у цій повісті.
Глядачам вельми зайшов символічний вигук «Конотоп буде наш!». Не обійшлося без сексистських висловів про «дурних баб» та кількох жартиків «нижче спини», які, будемо сподіватися, просто данина духові того часу.
Також смутний та невеселий журналіст протягом вистави нарахував 4 трелі телефонних дзвінків культурно не обтяжених глядачів, які не вимкнули звук на своїх гаджетах попри прохання, виказане українською та англійською мовами перед початком вистави. На середині дійства залу покинуло кілька людей, причини ретиради наразі не відомі.
В якийсь момент усі ложі були обурені шарудінням пакетика і хрускотом чи то чипсів, чи то вафельок — цілковитий facepalm, досі не бачений у театральних стінах. Зголодніла дитина шкільного віку була трохи спантеличена зауваженнями, але все ж відклала свої гастрономічні справи.
Актори вже традиційно завершили виставу гаслом «СЛАВА УКРАЇНІ!», яке із готовністю та шаною підхопила уся зала.
* Кожен розділ повісті «Конотопської відьми» пан письменник починав фразою «Смутний і невеселий», тож і ми вирішили вшанувати його твір таким чином.
