Мова в цій замітці піде про вкритий чагарями крутий схил річки Гнилоп’ять поблизу Кляштору Босих Кармелітів. Весною і влітку зелені хащі здалеку виглядають досить привабливо, а зблизька їх бачать лише діти і бомжі, які тут частенько влаштовують свої лігвища. Взимку, засипаний снігом схил теж трохи прикрашають покручені клени та осики, а по льодовим стежкам мало хто ходить. На жаль, саме зараз така пора, що милуватись у цьому місці немає чим. З-під снігу виринають купи сміття, старе листя та поламане гілля.
Кожної весни працівники музею та інших закладів культури трохи підчищають хащі, які ростуть безпосередньо під мурами фортеці, але територія трохи далі від них, напевно, є нічийною, тому тут прибирають лише дуже епізодично. Поруч знаходиться будівля райдержадміністрації, працівники якої прибирають лише до початку схилу, а нижче – це вже не їх турбота, хоча їхній сміттєвий майданчик знаходиться майже серед цих дерев.
Ми пишаємось, що до нашого міста приїздять паломники та туристи, але, напевно, їм не дуже приємно бачити поряд з величною пам’яткою архітектури засмічені і зарослі околиці. Хоча саме цей схил має всі передумови, щоб стати самостійним архітектурно-ландшафтним об’єктом і ще одним місцем, цікавим для туристів та й самих городян.
Одного разу на містобудівній раді навіть представляли ескізи молодої архітекторки щодо можливого облаштування цієї території, але далі малюнка справа не пішла. Я думаю, що її облаштування цілком може стати переможним проектом у бюджеті участі, який в цьому році передбачає виділення коштів у 1,5 мільйона гривень на один великий проект і 300 тисяч гривень на один маленький.
До речі, ці кошти таки закладені до місцевого бюджету цьогоріч, а попередня наша інформація про те, що їх забули закласти, виявилась невірною. Але, крім роботи якоїсь підрядної організації (а, може, і замість неї) тут знайдеться дуже багато роботи для волонтерів, адже на схилі не всяка техніка зможе працювати, тому багато робіт потрібно буде виконувати вручну за допомогою пилки і лопати.
Учні художньої школи часто над цим схилом робили свої замальовки загребельного пейзажу. Можливо, хтось із них уже представляв, яким може бути цей пейзаж без покручених дерев на передньому плані, а, можливо, художники зможуть представити свої варіанти облаштування схилу.
Стосовно піднятої теми хотілося б почути й інші думки бердичівлян, тому запрошую до дискусії в соціальних мережах та на сторінках газети.