У нелегкий для України час вони дарують мелодії оркестру, співають на вуличних майданчиках у різних мікрорайонах міста і силою мистецтва говорять війні «ні!». Артисти МПК імені Олексія Шабельника, викладачі педагогічного коледжу та музичної школи піднімають бойовий дух жителів Бердичева своєю творчістю та підтримують Збройні Сили України благодійними концертами. Всі зароблені кошти перераховують на допомогу українським захисникам.
РІО-Бердичів в Телеграм: https://t.me/rio_berdychiv_informatsiya
З перших днів вторгнення російських військ в Україну бердичівляни почули на вулицях міста звуки козацьких і повстанських маршів, Гімну України та молитви «Боже великий, єдиний, нам Україну храни». Муніципальний оркестр духових інструментів (керівник – заслужений працівник культури України Анатолій Тетьоркін) додавав життєдайних сил і піднімав настрій та дух містян.
«Коли гримлять гармати – музи не мовчать». Ініціативу музикантів, улюбленців громади, підхопили інші митці Бердичева, прагнучи наблизити нашу Перемогу. До пісенного батальйону виконавців і колективів МПК ім. О. Шабельника долучилися талановиті викладачі педагогічного коледжу та музичної школи. Приєдналася і народна аматорська музична студія «Час» під керівництвом заслуженого працівника культури України, співака і композитора Сергія Ігнатенка. Вони згуртувалися в одній мистецькій команді, будучи переконаними: «В єдності – наша сила! Україна переможе!»
«Міський голова Сергій Орлюк підтримав патріотичне починання, яке зміцнює дух та підносить національну свідомість громадян, – розповіла директор МПК ім. О. Шабельника Валентина Бабич. – Ми почали серію вуличних концертів. Щотижня проводимо по 2–3 виступи у різних куточках міста. Нові реалії сьогодення потребують нових креативних ідей. Створюємо інноваційні культурні продукти і втілюємо цікаві творчі проєкти. У концертних виступах духового оркестру беруть участь солісти-вокалісти. Наша пісня споконвіку “не вмре, не загине”».
Тридцять перше березня, 36-й день повномасштабної підступної війни російського агресора проти України… Цього четверга жителі мікрорайону «М’ясокомбінат» з самісінького ранку вже чекали бердичівських митців. «Три концерти проти неба у скрутні дні – це незабутній час, – говорить Ніна Семенюк. – Ми слухаємо живу музику зі сльозами на очах, пишаємося нашими захисниками – Героями України. Музиканти та співаки вселяють віру у Перемогу. Слава Україні!» «Добра справа, треба допомагати нашим воїнам, – додає Василь Чернюк. – Пісня торкається душі…» Учасників Бердичівського муніципального оркестру духових інструментів мешканці зустрічали як давніх добрих знайомих та справжніх друзів. Коли вперше почули їх виступ на галявині, розчулено дякували та пригощали яблуками.
І знову линув «Марш нової української армії», а в серці гордістю відгукувалися слова: «Нам Україна вище понад все!» «Сьогодні ми дякуємо всім, хто стоїть на захисті України і допомагає вигнати російського нападника з нашої землі: військовим, медикам, комунальникам, волонтерам та всім українцям, – зверталася до бердичівлян завідувач методичного відділу МПК ім. О. Шабельника, ведуча програми Марія Боровська. – Ненависний ворог зазнає значних втрат, ламається і впевнено йде до своєї нищівної поразки, а Україна з кожним днем наближається до Перемоги. Ми – горді люди, які захищають свою землю та не віддадуть жодного клаптика цієї землі! Бо за нами – правда».
Хвилина мовчання в пам’ять про загиблих українців – військових і цивільних, дорослих та дітей… А в синьому небі плавно кружляли білі голуби… Вічна пам’ять…
Герої не вмирають,
Герої поміж нас,
Вони нас захищають,
Коли приходить час…
Спів солістів Ліни Зеленянської, Вікторії Петренко, Олександра Кавколюка, Сергія Ланцова та Михайла Мінича зворушував до сліз… Вони славили нащадків козаків, «що творять мужню і міцну родину», Героїв, про яких живе и житиме пам’ять, захисників – надію на мирне майбутнє та Україну – найкращу в світі. Коли звучала велична музика Державного Гімну України, люди сповнювалися особливого піднесення та відчуття гордості.
Протягом усього виступу митців вони підходили до благодійної скриньки, осіняючи себе хресним знаменням. Йшли старенькі та немічні, йшли юні жителі громади, йшли батьки з маленькими дітьми, несучи свої пожертви на потреби українського війська…
Наступний концерт проходив поблизу Центрального міського ринку. Благодійний збір коштів тривав. І не припинявся потік містян і приїжджих, котрі прагнули додати свою лепту в єдину справу захисту Батьківщини. Сімдесятишестирічна Галина Журавльова, яка свого часу служила зв’язківцем, плакала, раз по раз витираючи очі: «Знаю, переконана: ми скоро переможемо». Бердичівські артисти зичили землякам миру та спокою, сил і здоров’я: «Кожна година героїчної битви народу наближає Перемогу. Віримо, що так обов’язково буде, адже ми на рідній землі! Все буде Україна!» Чималу суму, зібрану під час благодійних вуличних концертів, митці передали на підтримку Збройних Сил України…
Ще трохи, і замовкнуть гармати, і ми зможемо обійняти наших оборонців та подякувати їм за Перемогу. І будуть сльози щастя та радості, квітучі усмішки на обличчях і дитяче дзвінкоголосся, і «буде неба чистої блакиті…», і «заколоситься життя».