Наближаються світлі Різдвяні свята. Завсідники і друзі творчої студії «Посиденьки біля каганця» Музею історії міста Бердичева за традиціями предків плели солом’яних павучків. Майстер-клас на етновечірці став справжнім відкриттям для учасниць зустрічі.
У затишку зали етнографії, схожій на українську світлицю, розливався тонкий аромат соломи, велася неспішна розмова і руками творилися дива.
Солом’яний павук створює святкову атмосферу
Директорка Музею історії міста Бердичева Наталія Захарчук та викладач художньої школи, майстриня Зоя Боримська запросили відвідувачів на рідкісний майстер-клас.Для творчостізнадобились оброблена соломка різної довжини, нитки, ножиці і голки. Дивовижний процес розпочався. Пані та панночки слухали розповідь Зої Боримської: «Звичай плести солом’яних павуків побутував із дохристиянських часів, коли наші предки прикрашали ними свої оселі. Вірили, що ці обереги притягують світло і добро у домівку, зберігають спокій та приносять щастя й достаток у родину. Кожна деталь має свою силу та значення: солома – символ урожаю і добробуту, а легка конструкція у формі геометричних фігур символізує гармонію та лад». Слухачки ділилися дитячими спогадами і згадували бабусині оповідки. Почули легенду про те, як павук врятував Діву Марію від солдатів царя Ірода, які шукали в печері маленького Ісуса, щоб убити його.
Павука-оберега зробити не складно. Потрібно заздалегідь заготовити солому – можуть бути стебла пшениці або вівса. Але найкраще взяти цупке жито.
Бердичівлянки складали трикутники, нанизуючи нарізану соломку на нитку. Далі збирали їх, поступово утворюючи пірамідку. Кожна соломинка, схожа на промінчик сонця, знайшла своє місце у легких тендітних конструкціях. Ось він – Різдвяний павук – древній оберіг, символ життя та світла. Давня українська традиція надихає, об’єднує та створює святкову атмосферу.
Плетіння із соломи поширене в світі, а павуків, окрім українців, також виготовляють литовці і фіни.
Солом’яний павук – традиційний атрибут Різдва
Здавна ще зі жнив наші предки складали з найкращих колосків дідуха. Цей акуратно сплетений сніп, символ сімейного добробуту, окремо зберігали і перед Святвечором заносили до хати. Саме дідух, а не ялинка, був основною Різдвяною окрасою домівки.
Перед Різдвом дівчата збиралися разом, кожна робила з соломки павука, а потім підвішувала до сволока (головної балки приміщення), де він крутився і рухався від найменшого поруху повітря. Вірили в цілющу силу оберега: якщо хтось погано почувався – потрібно було постояти під павуком, аби здоров’я покращилося. Кожен прагнув доторкнутися до нього – на удачу!
І яка ж хата на Різдво без солом’яного павука! При сяйві свічки, підвішений до стелі, він створював особливу, урочисту атмосферу… Нині українці повертають давній звичай. Кажуть, солом’яний павук – оберіг на цілий рік.
На посиденьках співали українські пісні, чаювали та смакували пампушками з часником від Тетяни Олійник. Учасниці дякували колективу музею за доброзичливість і гостинність, майстрині Зої Боримській – за «неймовірні хвилини творчого відкриття», щире та душевне спілкування і можливість доторкнутися до прекрасних народних традицій та відновити їх…
Плетіння подарувало гармонію душі, а в дні зимових свят солом’яний оберіг прикрасить оселі та наповнить їх позитивною енергетикою…
