Це мала бути суто внутрішня для виконавчого комітету подія, але раз на неї запросили журналістів, то й всі жителі міста тепер знатимуть, що про туризм, як одну з рушійних сил розвитку нашого міста, не забувають думати в міській раді навіть під час воєнного лихоліття.
Говорилось про це, звичайно, не тільки при цій владі, а й при попередній, дещо з того, що говорилось навіть впроваджувалось в життя, але стійкої системи розвитку в цьому напрямку все ж не було ще ніколи.
Зовсім нещодавно на роботу до відділу культури прийшов добре знаний в Бердичеві громадський та політичний діяч, депутат міської ради кількох скликань, активний краєзнавець, журналіст та екскурсовод Олексій Побережний. Саме йому доручили звести докупи всі навколотуристичні потуги Бердичева та сформулювати основу нової концепції і, чесно кажучи, він з цим майже впорався.
Звичайно, скептики можуть сказати, що концепції писати – це просто, а впроваджувати їх в життя – зовсім по-іншому. Але, як потім прозвучало при обговоренні, потрібно все-таки мати план, з яким звіряти поточні і повсякденні справи, якщо ми дійсно хочемо зробити наше місто туристично привабливим.
А розпочав свою доповідь Олексій Побережний з того, що буквально днями йому вдалось віднайти в просторах інтернету один маловідомий факт, який може стати однією з цеглин майбутнього історичного маршруту для туристів. У шведському державному архіві було оцифровано і оприлюднено лист Івана Мазепи польському королю, який був написаний 8 серпня 1704 року у Бердичеві. Цим ще раз було підтверджено факт перебування Гетьмана у нашому місті, і якби зберігся так званий будинок Мазепи на місці сьогоднішнього кафе «Казка», то він міг би бути одним з історичних магнітів міста.
Є в концепції і вирішення проблеми, як показати туристам архітектурні пам’ятки, котрих вже немає в Бердичеві – шляхом візуалізації їх зображень в певних точках на вулицях міста, як це вже, наприклад, зроблено у Вінниці. В першу чергу, це стосується зображень знищеного Успенського собору та водонапірної башти, які були символами Бердичева історичного.
І великим щастям для міста є те, що найбільший його символ – Кляштор босих кармелітів після більш ніж півстоліття реставраційних робіт продовжує прикрашати Бердичів. Саме про його майбутнє трохи є в презентованій концепції, а ще більше прозвучало при її обговоренні.
Як виявляється, до цього часу немає правильно оформлених документів ні на земельну ділянку під ним, ні на окремі його частини, будівлі чи споруди. Коли кілька років тому намагались взяти участь у державній програмі з Великої реставрації, вперлись саме в ці проблеми. Але не тільки паперові проблеми є в частині комплексу, якою нині опікується міська влада. Тут продовжують руйнуватись мури та йде активна руйнації будівель келій, в який зараз знаходяться музична і художня школи. Нещодавно зроблена експертиза засвідчила, що навчальні заклади тут не можуть більше знаходитись.
Міський голова Сергій Орлюк та його заступниця Олена Петрівська зазначили, що однозначно, музей історії повинен залишатись в комплексі, а для шкіл естетичного спрямування потрібно шукати інші локації. А оскільки за бюджетні кошти робити подальшу реставрацію фактично неможливо, то слід домовлятись з релігійної громадою, у якої, до речі, теж є своя концепція майбутнього облаштування всього комплексу Кляштору.
В ході обговорення було сформульовано коротку, але зрозумілу мету, до якої потрібно прагнути: щоб турист залишався в нашому місті не на дві години, як зараз, поки він оглядає кляштор, а на дві доби. Тоді йому потрібно буде поїсти рази три-чотири, він захоче комфортно переночувати, ввечері сходити на якийсь концерт чи виставу, тобто залишити в трохи грошей нашому місті, а не в іншому.
Та більшість цих послуг можуть і мають надавати туристам підприємці, а не влада чи комунальні підприємства, тому і було закцентована в дискусії думка, що для впровадження цієї концепції потрібно активно комунікувати з бізнесом, пропонувати йому такі варіанти, щоб вони були і вигідні і корисні.
Як гарний приклад наводилось кафе «Родичі», які трохи додали історичного колориту і мають тепер потік відвідувачів.
Взяли участь в обговоренні концепції і начальник відділу культури, і секретар міськради, і директор музею, і архітектор міста, а підсумовуючи її можна відзначити, що з першим завданням на своїй новій посаді Олексій Побережний справився добре. І якщо тепер він буде наполегливо втілювати (або хоча б постійно нагадувати про неї всім) концепцію туристичного Бердичева в життя, то можна сподіватись, що туристів в місті ставатиме все більше.
