На початку грудня у Музеї історії міста Бердичева студентка фотошколи «F/5.6» громадської організації «Бердичівська школа практичної фотографії» МирославаМариніч презентувала свою першу персональну фотовиставку. Дебютну експозицію дівчина назвала «Погляд у світ».
Читайте нас на Telegram // Facebook // Підтримати РІО //
Місяць тому бердичівляни та гості міста стали учасниками події, котра запам’яталась і викликала зацікавленість. Шанувальники фотомистецтва й досі під враженням від персональної виставки світлин юної Ольги Горленко, що була першою ластівкою проєкту фотошколи «F/5.6» ГО «Бердичівська школа практичної фотографії». І ось друга творча зустріч… Вона, без перебільшення, стала справжнім подарунком для відвідувачів виставкової зали Музею історії м. Бердичева.
Дев’ятикласниця гімназії № 1 ім. Т. Г. Шевченка Мирослава Мариніч у серйозних стосунках із фотографією – протягом чотирьох років. Захоплення, мабуть, спадкове, розповідає дівчина. Свого часу пробували зупиняти миті через об’єктив дідусь Олександр і тато Сергій. Мирослава, кажуть її батьки, пішла далі і робить досить упевнені кроки у фотографуванні. На виставці, пояснила дівчина, представлені три напрямки. Декілька портретів – це образи, які передають особливості характерів та емоційний стан викладачів фотошколи, рідних, друзів і знайомих бердичівлянки. Окрема частина – світлини, де головна героїня – Христина, 7-річна сестричка Мирослави: задумлива та безтурботна, зосереджена і замріяна. Бачимо цілий ряд концептуальних фотографій, що несуть заряд енергії та емоцій, зберігають настрій і спогади: погляд в небо крізь сяйво колосся, дотик до звичайного та водночас такого незвичайного яблука і синь над головою – глибока та завжди різна… Архітектурні фотографії відображають дух часу, передають відчуття простору й допомагають перейнятись атмосферою вулиць різних міст.
Фотовиставка – погляд у світ, майданчик для спілкування та палітра різноманітних почуттів
Фотовиставка від «F/5.6» – це майданчик, який максимально сприяє невимушеному спілкуванню. На відкритті зібралося чимало друзів Мирослави Мариніч, прийшли підтримати дівчину і її рідні: прабабуся Ольга Феодосіївна, бабусі Тетяна й Тамара та двоє дідусів Олександрів. Мама Ольга і тато Сергій кажуть, що фотошкола «F/5.6» дає чудовий поштовх до творчого розвитку: «Валерій Федорович – не лише справжній профі, а й викладач, одержимий своєю улюбленою справою, який заряджає позитивом та надихає дітей у цей важкий час випробувань війною. Він невтомний генератор ідей, втілює цікаві задуми… Валерій Федорович та Олег Васильович горять самі і вміють запалити інших…» Тож не дивно, що у виставковій залі панувала особлива енергетика, відчувалися взаєморозуміння та творче єднання – в дусі традицій Бердичівської фотошколи. Голова Житомирської обласної організаціїї Національної спілки фотохудожників України, керівник ГО «Бердичівська школа практичної фотографії» та засновник фотошколи «F/5.6» Валерій Мельников тепло представив винуватицю події, з легким гумором розповідаючи про 3-курсницю: «Добре пам’ятаю, як Мирослава прийшла до нас – боязка та нерішуча. Поступово ставала впертою і наполегливою. Ми з Олегом Васильовичем помітили її прагнення до вдосконалення. Ця виставка – своєрідний творчий стрибок студентки. Так тримати!» Лаконічно й відверто відгукнулася про свою старшу сестру маленька Христина, яка починає свій шлях у фотомистецтві і разом з усіма студентами фотошколи побувала на пленері зі сходженням на Говерлу: «Люблю та пишаюсь. Думаю, Мирослава перевершила себе, зробивши цю виставку!» Під час невимушеної розмови учасники зустрічі додавали нові й нові штрихи до портрету дівчини.
Тетяна Василівна, бабуся Мирослави: «Цілеспрямована та зібрана. Можливо, не стане фотографом, але набула вміння бачити світ інакше, ніж інші, – у буянні всіх його фарб. Думаю, це сприятиме подальшому творчому розвитку Мирослави».
Марія Федорчук, подруга Мирослави: «Вона – найкраща! Дуже розумна, начитана та відповідальна. У важкі хвилини завжди підтримає. Ми дружимо з семи років…»
Мирослава вивчає польську, англійську та німецьку мови, майже 10 років займається у зразковому ансамблі естрадного танцю «О-ля-ля» ЦПО ім. О. Разумкова і є лідером об’єднання разумковців «Нове покоління». З красунею та розумницею розділили радісні миті відкриття перональної виставки творчі працівники Центру – завідувачка організаційно-масового відділу Ірина Савчук, практичний психолог Леся Вікарій та культорганізатор Олена Якимчук і друзі-гуртківці. Розповіли чимало цікавого про вихованку ЦПО: «Активна, креативна та ініціативна. Ведуча програм, має різноманітні інтереси, здібності й знання. Реалізує себе ще як акторка. Незабаром побачите її в гурті дівчат на Андріївських вечорницях».
Представниці прекрасної половини фотошколи називали юну фотографиню людиною, з якою «реально цікаво», яка «здійснює сміливі кроки нас шляху до майстерності», «робить усе не як-небудь, а з душею», «має свій стиль і почерк». Хлопчача команда студентського колективу була стриманою, але щирою в словах: «Мирослава – класна! Комунікабельна та дружелюбна. Їй особливо вдаються портрети, і це в неї виходить чудово!»
Дівчині зичили натхнення, підкорення нових творчих вершин та здійснення сподівань. «Персональні виставки стають традиційними, і вже є черга бажаючих, – зазначив Олег Силка, співзасновник та викладач фотошколи «F/5.6». – У непрості часи потрібно «лупати свою скалу» та слідувати за мрією…» «Фотовиставка «Погляд у світ» – результат творчості душі,–поділився враженнями ще один із співзасновників фотошколи Микола Мотохнюк. – Безперечно, дівчина має талант. Наші діти – наше майбутнє, і ми пишаємося ними. Творчість юних стимулює нас, дорослих. Віримо в Перемогу, і вкрай важливою у відбудові України є роль молоді».
«Задум фотовиставки – погляд на оточуючий світ та прагнення показати внутрішній світ людей. Архітектурні фотографії – засіб творчого самовираження», – розповіла авторка світлин Мирослава Мариніч.
Коли стартував проєкт фотошколи, повідомив Валерій Мельников, був започаткований благодійний збір коштів на підтримку Збройних Сил України: «Ще в дні дії першої персональної фотовиставки зібрано 2510 гривень, акція допомоги захисникам України триває… Попереду – персональні експозиції сестри і брата Нестеренків, Владислава Худіка та інших учасників фотошколи. Фінальна виставка представить роботи всіх 36-и студентів». До речі, нагадала директор Музею історії Бердичева Наталія Захарчук,перші виставки дитячих фоторобіт, зроблених популярними колись «мильницями», проходили в місті понад 10 років тому…
Пам’ять може підвести, а фотографії – ні. Вони увічнюють миті дійсності, з яких складається життя. Тим, хто побував на відкритті фотовиставки 3-го грудня, поталанило: глядачі мали можливість побачити експозицію плівкових та цифрових фотоапаратів. Найстаріший серед них – серії «Смена» випуску 50–60-х років минулого століття. Відвідувачі розглядали фотографії старого Бердичева та світлини родин його жителів, зроблені в дореволюційному фотоательє в будинку Зака по вулиці Білопільській…
«Ніщо написане не може зрівнятися за достовірністю з фото…» – писав французький філософ Ролан Барт. І давав пораду: «Щоб ближче розглянути фото, краще відвести або заплющити очі…» Думаю, відвідувачі перейнялися духом фотовиставки «Погляд у світ» Мирослави Мариніч та відчули той посил, які несуть її світлини. Оглянути експозицію можна до 21-го грудня. Проєкт фотошколи «F/5.6» продовжується, і далі буде… Чекаємо наступних виставок…
