В одній із кімнат на першому поверсі Музею історії м. Бердичева розташована постійно діюча виставка, яка розповідає про зв’язок життя і творчості Тараса Шевченка з нашим містом. Експозиція повсякчас доповнюється та оновлюється. Вона невелика за обсягом, але за глибиною – неосяжна. Вона – поза часом. У Шевченківські дні ми здійснили сюди екскурсію.
Читайте нас на Telegram // Facebook // Підтримати РІО // Робота у Бердичеві
Початок весни… Дев’ятого березня минає 209-а річниця від дня народження світоча українського народу, гордості і символу нації Тараса Шевченка. Десятого березня, 162 роки тому, він відійшов у вічність… Дві дати – не лише привід вшанувати пам’ять Великого Кобзаря, а й звернутися до його творчості, яка актуальна нині, щоб знову відкрити для себе нове, співзвучне нашій добі.
Разом із науковим співробітником Музею історії міста Бердичева Ларисою Коломієць зупиняємося біля виставкового столика. Тут розміщені видання книг поета: ювілейні, «Кобзар», збірки поетичних творів та автобіографічні нотатки «Щоденник» (1857–1858 рр.). У записках – життя автора: різні події, згадки про минуле, мрії про майбутнє, думки й переживання, художні образи та портрети. «Гамалія. Соч. Шевченки» – найдавніше, прижиттєве видання 1844-го року. В експозиції – портрет Тараса Шевченка, написаний художником Петром Кучуком, який із 1959-го року проживав у Бердичеві, бюст поета, виконаний невідомим автором. «Один із експонатів колекції – портрет Тараса Шевченка, викладений із сірників, – повідомила директор Музею історії міста Бердичева Наталія Захарчук. – Його у середині 90-х років минулого століття подарувала міська майстриня Людмила Максимівна Гончаренко. У фондах зберігається ще одна її робота». Портрет вражає – при погляді на відстані виникає відчуття, що це живопис фарбами…
На виставці можна побачити цитати з 4-х творів поета і прозаїка, в яких згадується Бердичів: поеми «Чернець», повісті «Близнецы», зошита з записами «Дневник» та повісті «Прогулка с удовольствием и не без морали». Лариса Коломієць розповіла, що в 1846-му році Тарас Григорович працював художником у складі Київської археографічної комісії: «Ймовірно, маршрут однієї з експедицій проходив через Бердичів. У літературі радянської пори зустрічаються твердження, що Шевченко, подорожуючи Україною, зупинявся у нашому місті, записував народні пісні та робив замальовки. Проте посилань на джерела немає…»
Здавалося б, ми знаємо про Тараса Шевченка чимало, але щоразу відкриваємо для себе невідомі раніше подробиці з його життя та нові грані видатної постаті, яка об’єднує українців. В експозицію в Музеї історії міста Бердичева потрібно занурюватися, осягати та пізнавати…
