Ветерани АТО, безстрашні воїни ЗСУ, побратими з добровольчого батальйону «Бердичів» зібрались у по-домашньому теплій атмосфері молодіжно-волонтерського центру «М-Формація» Публічної бібліотеки з філіями Бердичівської міської ТГ. Учасник бойових дій Олександр Нечмоня запросив своїх друзів та шанувальників авторської пісні на благодійний творчий вечір «Вперед назустріч Перемозі». Кошти перерахують на підтримку воїнів ЗСУ.
Загартовані війною, сильні духом чоловіки та самовіддані волонтери щиро раділи зустрічі, не стримуючи емоцій. Прийшли жителі Бердичева, а хтось приїхав з інших міст…
Задушевна пісенна розмова у колі друзів та побратимів

Із самого початку Олександр Нечмоня запропонував: «Будьте як вдома, наче за родинним столом». Капітан у відставці, волонтер, автор та виконавець власних пісень, лауреат всеукраїнських та міжнародних конкурсів, фестивалю «Пісні, народжені в АТО», володар ҐРАН-ПРІ Четвертого Міжнародного літературно-музичного конкурсу-фестивалю «Причал на Поштовій», дипломант Міжнародного конкурсу «Алея Зірок України» в номінації «Авторська пісня» пишається українськими захисниками, своєю родиною, сімома онуками та особливо тим, що служив у славетній 26-й артилерійській бригаді. І перша пісня, з якої розпочав свій творчий вечір, присвячена воїнам артилерійської бригади імені генерал-хорунжого Романа Дашкевача, котрі захищали і продовжують захищати Україну від російської агресії, з якими служив і виконував бойові завдання.
Пройнята ніжністю лірична пісня «Кохана», адресована матерям, дружинам та нареченим. «Там, де тривають пекельні бої, воїнів підтримують думки про рідних. – поділився автор. – Коли приїжджаю до них із концертами, знаю: у час затишшя їм хочеться слухати не лише про війну, а й зворушливу лірику…»
За кожною піснею – історія, яка не залишає байдужими… У 2018-му Олександра комісували за станом здоров’я. Коли живеш, ризикуючи щодня, розповідав чоловік, важко перейти до мирного життя, таке відчуття – «ніби тебе відірвали від організму». Він став волонтерити, їздити на фронт разом із побратимами, підтримували українських захисників, співаючи і граючи на гітарі. Одного разу хлопці попросили свого друга з позивним Дід написати пісню, присвячену артилерії… Так з’явилася «Боги війни», її автор став лауреатом конкурсу «Пісні, народжені в АТО».
П’ятнадцяте травня – день народження дивізіону. У цей час він «карбував свою стежину в боях». Олександр Нечмоня створив пісню на честь рідного 4-го гарматного артилерійського дивізіону 26-ї артбригади, з яким став «воїном і братом». Прості слова про міцну дружбу, відеоряд, де не постановочні кадри, а реальні події, на фотографіях в очах бійців – впевненість, відвага, завзяття і посмішка – потужна , сильна зброя.
«Будьте як вдома, як у себе на кухні», – жартуючи, нагадав герой творчого вечора і запросив до спілкування своїх друзів-митців. «Нехай пісня буде у серці і поміж нас»,– побажав композитор Олесь Коляда. Зписьменником і поетом Валерієм Хмелівським,згадував Олександр Нечмоня, – давня дружба: «Знаємося40 із хвостиків років. Обидва свого часу навчались у Вінниці, у ВТЕП». Літератор зичив автору пісень не змінюватися, залишатися самим собою.
У спогадах Олександра – зустріч нового, 2022-го року. Разом з іншими волонтерами поїхав на фронт із ялинками, смаколиками та концертом для воїнів, щоб подарувати їм свято. Вже незабаром у життя увірвалося 24-е лютого. Він пішов до військкомату, але відмовили: вік не той, і в ТрО «не знайшлося посади». А в голові – одна думка: «Треба щось робити». З 28-го лютого офіцер запасу 26-ї артбригади став добровольцем батальйону «Бердичів». «Усі разом боремося за Україну, – спілкувався з учасниками творчої зустрічі комбат Сергій Адам’як, – деякі хлопці з батальйону стали служити в ЗСУ, а ми допомагаємо війську чим можемо. Цей вечір – благодійний, зібрані кошти спрямують на підтримку поранених захисників». Згодом на прохання тих, хто зібрався у залі, Сергій Адам’як, виконавець козацьких та автор сучасних військових пісень, взяв гітару і заспівав…
Серед військових, котрі, завітали на зустріч, – Ярослав Казмірчук, який приїхав із Вінниці, де перебуває на лікуванні у шпиталі після поранення. Зібралися друзі з батальйону– Анатолій Осінський, Віктор Ляшук, Олександр Хитрич, Катерина Закревська, Віктор Іванішин та інші добровольці… Прості та скромні, стримані і товариські, справжні патріоти, небайдужі та відповідальні – звичайні і водночас незвичайні. Хтось розміняв сьомий десяток, хтось трохи молодший. Вони самовіддано несли чергування, готували їжу та відправляли вантажі з допомогою на фронт. Наші захисники завжди радіють домашнім стравам, які пахнуть рідною оселею…
І знову звучали пісні. «Відверта розмова» – розповідь військового про фронтові будні, задушевне звернення до коханої і віра: проженем ворогів, бо це наша земля – Україна… «Одна родина» – про тих, хто «тихо робить свою справу непомітно й не за славу», про пацанів, які торують шлях до Перемоги.
Друзі бердичівських волонтерів, які постійно підтримують та допомагають, гості вечора – міський голова Сергій Орлюк і голова районної ради Олександр Балянов – адресували Олександру Нечмоні та мужнім чоловікам слова, сповнені поваги і гордості: «Пишаємося, що сьогодні тут, поруч із вами. Такі зустрічі згуртовують і надихають».
«Моїм побратимам!» – ця пісня присвячена воїнам 26-ї артилерійської бригади імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича. Присутні підспівували і знімали відео, щоб надіслали друзям та рідним на передову…
І лунало пісенне побажання: «З Перемогою додому повертайтесь, всіх чекаємо, як дорогих гостей…» На екрані –слова генерала Валерія Залужного: «Роби, що можеш, там, де ти є!» Так, «Основа нашої стійкості – ЛЮДИ. Звичайні люди. Звичайні Герої. Серед нас…»