Про це журналісту сказала головний лікар центру ПМСД Бердичівської міської ради Наталія Ігорівна Хорошун. А ще зазначила, що інформація з нашої попередньої статті про те, що в міському центрі ПМСД є затримки із зарплатами чи переведення лікарів на півставки, не відповідає дійсності. Медичної субвенції, яка надходить з державного бюджету, повністю вистачає на життєдіяльність установи, і з міського бюджету додаткових грошей не виділялось.
Фактично, це і стало відповіддю на головне питання, з яким я прийшов до Наталії Ігорівни: «Чому міський центр ПМСД не уклав досі угоди з національною службою здоров’я?». Крім того, зараз триває двомісячний термін, коли приймаються претензії від кредиторів та згідно з законами проводяться інші процедури, які передують реорганізації будь-якого підприємства чи установи. І лише після їх закінчення буде проведено перереєстрацію центру ПМСД в некомерційне підприємство та подадуться документи в службу здоров’я. З нового року в будь-якому разі фінансування буде йти по-новому.
Очікується, що воно буде збільшене, адже на сьогодні субвенція розраховується по формулі 240 гривень на рік на одного жителя території, а буде 370 гривень (але на тих, хто уклав угоди – ред.) Також незабаром наших сімейних лікарів очікує довгоочікуване новосілля, адже наближається закінчення ремонтних робіт будівлі колишнього інфекційного відділення (а ще раніше – пологового), в яке переїде дитяча поліклініка з вулиці Данилівської, та сімейні лікарі, які нині приймають пацієнтів в приміщенні поліклініки.
На запитання, чи є сімейні лікарі, які хочуть вийти з центру ПМСД, стати підприємцями та самостійно укладати угоди зі службою здоров’я, Наталія Ігорівна відповіла, що хто хотів, той і без служби заснував свою приватну практику, а інші поки що не планують, напевно, хочуть побачити, як буде далі реформа продовжуватись.
Готуючи цю статтю, я поспілкувався і з приватними дитячими лікарями. Зокрема, Ірина Орестівна Головченко, яка нині приймає дітей по вул. Маложитомирська, 2-А (біля районної автостанції), сказала, що вона поки що не планує укладати угоду зі службою здоров’я. Пацієнтів їй і так вистачає, адже вона працювала багато років і в міській лікарні, і в районній, та й надає послуги за помірними, як для Бердичева, цінами (прийом – 120 грн. – авт.)
На запитання, чи важко було оформляти документи підприємця та ліцензію, відповіла, що реєстрація підприємцем пройшла дуже просто, за оформлення ліцензії заплатила київській фірмі 5 тисяч гривень,і вцю суму увійшли як офіційні платежі, так і плата за послуги. Найважче виявилось орендувати приміщення, яке б відповідало необхідним нормам. Санстанція кілька разів перевіряла, добре, що тут вже був раніше оформлений стоматологічний кабінет.
Зайшов і до іншого приватного педіатра Наталії Миколаївни Субчак, яка вже більше трьох років веде приватну лікарську практику біля будівлі суду під брендом «Малятко». В коридорі у неї чекали пацієнти, тому спілкувались ми згодом по телефону.
Вартість прийому в кабінеті «Малятко» теж 120 гривень, але у багатьох постійних клієнтів є спеціальні картки на знижки, для них прийом – 100 гривень. Дітям воїнів АТО тут надають знижки 25%, а дітей зі спеціальними потребами взагалі приймають безкоштовно.
Наталія Миколаївна планує в майбутньому укласти угоду з національною службою здоров’я, але лише після того, як переконається, що держава дійсно буде виконувати свої зобов’язання і обіцянки. Бо, якщо зараз укладати угоди з людьми, а колись потім отримувати гроші по них, то можна вилетіти в трубу, адже вже зараз потрібно і за приміщення платити, і за комунальні послуги, і зарплати медсестрам і помічникам.
Серед пацієнтів приватного кабінету є жителі Бердичева, Бердичівського району, а також чимало батьків з Козятина, Ружина, Любара і Чуднова теж привозять своїх дітей до знаного і досвідченого лікаря-педіатра.
Наталія Миколаївна не пориває зв’язків і з комунальною медициною, продовжує працювати у дитячому відділенні стаціонару міської лікарні. Можливо, тому не відчуває ніяких неузгодженостей між прийомом у кабінеті та можливим подальшим направленням маленьких пацієнтів до вузькопрофільних спеціалістів чи до інших лікувальних закладів.
Заради об’єктивності зателефонував я і головному лікарю Чуднівського центру ПМСД, який увійшов у першу хвилю реформи та вже з липня почав отримувати кошти напряму з національної служби здоров’я. Адже серед бердичівських медпрацівників вже легенди ходять, що там тепер лікарі «гребуть гроші лопатою».
Скриваник Анатолій Ростиславович своєю розповіддю трохи розвіяв чутки про «манну небесну», але про позитивні сторони реформи все ж згадав. Так, зарплати лікарів дійсно збільшились на 2- 2,4 тисячі гривень. Тобто зараз лікар отримує 12 тисяч гривень за одну ставку (а раніше отримував 10 тисяч за півтори).
У медсестер та фельдшерів в середньому зарплата зросла на 600 гривень. Загальні надходження на установу збільшились десь у півтора рази. Раніше в місяць надходило 700-800 тисяч гривень, зараз – більш ніж 1 мільйон 200 тисяч.
Але Чуднівський район має дуже розгалужену мережу ФАПів та амбулаторій, тому багато грошей витрачається саме на їх утримання. Зараз вивчають досвід сусіднього Баранівського району, де скоротили півтора десятка подібних пунктів, можливо, доведеться його переймати.
Зараз в Чуднівському районі 69,8 відсотків населення уклали угоди з лікарями, і за цим показником район – третій в області. Тих людей, які до 31 грудня не укладуть угоди, в новому році теж будуть, звичайно ж, приймати, але чи будуть вони враховані у фінансуванні, поки що невідомо, тому стараються охопити договорами якомога більше людей.
Підсумовуючи, можна сказати, що реформа медицини триває, але швидкість і вектор змін багато у чому залежить не від вказівних законів і наказів, а від ініціативи і відповідальності її рядових виконавців. Все більше пацієнтів можуть вибирати собі і лікаря, і лікарню, і спосіб лікування, і спосіб оплати за нього. І вибирати не між гіршим і кращим, а між хорошим і ще кращим. Дуже хочеться сподіватись, що і реформи наступних рівнів медицини, і впровадження обов’язкового страхування та інші нововведення будуть застосовуватись планово, поетапно і безболісно…
