Організм людини, як і життя в цілому, влаштований так, що коли ми не використовуємо щось за його прямим призначенням, ця деталь / орган / функція поступово підпадає під вплив атрофії. Найбільш наочно і масштабно це можна спостерігати на прикладі космонавтів. Виявляється, відсутність звичної гравітації призводить до великої кількості проблем зі здоров’ям, таких як атрофія м’язів та зниження якості кісткових тканин.
З аналогічною проблемою кісткової тканини стикаються і звичайні «земні» пацієнти, які отримують необхідність нарощування кістки в стоматології через негативний вплив відсутності зуба / зубів. Виявляється, втрата зубів без термінового встановлення на їхнє місце імплантатів https://yaremadental.com/naroshchuvannya-kistki/ має досить важкі наслідки для здоров’я — кістка щелепи зазнає поступової руйнації від відсутності звичного рівня навантаження на неї під час жування, що своєю чергою веде до послідовного розсмоктування кістки у щелепі. Вже за перші дванадцять місяців відсутності зуба (рідного або імплантованого) на цій ділянці щелепи під вплив деградації підпадає чверть маси кісткових тканин. Тобто цілих двадцять п’ять відсотків — стільки безповоротних втрат здорова кісткова тканина щелепи зазнає усього за один рік без жувального навантаження.
Що ж робити?
В якийсь момент часу виникає ситуація, коли кісткових тканин в певній частині щелепи стає критично мало й імплантація зубів на їхню базу неможлива. Тоді виникає потреба у проведенні попередньої процедури — нарощування кістки для імплантації. Така операція має досить високий рівень складності, проте в певних випадках без неї не обійтися. Адже результативне приживлення зубного імплантату та його подальше якісне утримування неможливе на не квалітативній, занадто тонкій або надмірно м’якій кістковій тканині.
Обираємо кістку
Для подальшого нарощування зубів потрібно спочатку наростити кісткову тканину щелепи. За термінами загоювання та економічною доцільністю найбільш прийнятним зазвичай є використання власної кістки пацієнта. З мінусів такого підходу — подвійне оперативне втручання поспіль в один організм, що несе певне навантаження. З плюсів — швидке приживлення рідних тканин, відсутність побоювань з приводу відторгнення організмом чужорідного тіла і брак необхідності оплачувати донорський матеріал.
Повне приживлення і загоєння відбувається за три-дванадцять місяців, залежно від обраного матеріалу нарощування, і вже після цього можна братися безпосередньо за нарощування зубів.
Берегти зуби замолоду
Здоров’я зубів посідає вельми важливе місце в житті кожної людини. Ще одне-два покоління тому огляд дітей у стоматолога обмежувався фразою: «Посміхнись широко», щоб лікар міг оцінити стан молочних зубів лише за виглядом їхньої фронтальної частини. Рідко коли просили ще і відкрити рота широко, аби оглянути стан зубів загалом.
Ситуація сьогоднішня ж діаметрально протилежна. «Раптово» виявилося, що молочні зуби можна і треба лікувати, і що їхній стан має серйозний вплив на формування постійних зубів, їхнє подальше здоров’я та стан ротової порожнини загалом.
Висновки
Тож ні в якому разі не ігноруйте будь-які зміни у ротовій порожнині. Зволікання з лікуванням може мати не тільки серйозні економічні наслідки, а й вкрай негативний вплив на загальний стан здоров’я. Адже, коли людину непокоять зуби, усе інше автоматично відходить на другий план.
А нам залишається тільки радіти сучасним досягненням стоматології, оскільки її стародавній аналог навіть на позір вельми сумнівний.
