Війна – це виклик кожному з нас. Українці прийняли його попри страх, нерозуміння того, що буде далі, але з абсолютною вірою в те, що на рідній землі настане мир. Обстріли, прильоти, окупація й невідомість змушують багатьох людей, які стали заручниками обставин, покидати домівку, улюблену роботу й шукати собі місця в різних куточках нашої країни. Є такі, які покинули свій дім, але не роботу.
Працювати попри обставини – те, що характеризує нашу націю сьогодні. Зокрема й сімейного лікаря – Владислава Козярука з села Костянтинівка Запорізької області. Народився хлопець у мальовничому селі Перемога, що на Вінниччині. Все дитинство мріяв стати лікарем, й коли прийшов час обирати професію, то вибір був очевидний. Юнак пішов навчатися до Дніпровської медичної академії на факультеті «Лікувальна справа». Потім проходив інтернатуру в державному закладі «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України». У 2021 році отримав сертифікат спеціаліста «Загальна практика, сімейна медицина» й розпочав працювати сімейним лікарем у КНП «ЦПМСД Мелітопольської районної ради». Зараз працює та проживає у місті Бердичеві та в Бердичівському районі.
Коли почалось повномасштабне вторгнення, ще до вересня Владислав прожив в окупації. Незважаючи на ситуацію, яка тоді склалася, він як і завжди розмовляв українською. Багатьох окупанти намагалися підкупити й виплачували високу заробітну плату. Жити в таких умовах ставало нестерпним й він вирішив виїжджати. На роботі взяв відпустку без збереження заробітної плати, зібрав речі й на власному авто вирушив у дорогу. Хлопцю довелось подолати нелегкий шлях. Він розповів про блокпости, на яких росіяни перевіряли документи, багажник й фотографували. Для того, щоб виїхати, довелось заплатити ворогам кошти в сумі 4 тисячі гривень.
«Можна сказати, що я виїхав у влучний момент. Було багато випадків, коли російські військові під час виїзду з окупованої території повертали назад. Під час “виборів” були великі черги, люди не могли виїхати й ночували на дорозі просто неба, це могло бути по декілька днів. Зараз, щоб звідти виїхати, сума питання більша й шлях довший».
По приїзду чоловік влаштувався працювати до КНП «ЦПМСД» Бердичівської міської ради в амбулаторію №4 і 6. Зараз обіймає ще й посаду сімейного лікаря в КНП «ЦПМСД» Семенівської сільської ради. У місті має близько 900 пацієнтів, а в селі Семенівка — близько сотні. Люди задоволені новим лікарем й дякують за його працю та професіоналізм.
«Сподіваюсь, що справлюсь з двома роботами. Я живу дуже радий, що зараз знаходжусь в рідних краях. Ще тоді під час виїзду з окупації, як тільки проїхав блок пост, відчув значне полегшення. Мені вдалося виїхати й влаштуватися на роботу, яка мені дуже подобається. А ще я зустрів багато хороших людей на своєму шляху».
Відтак у Бердичеві та Семенівській громаді з’явився хороший лікар, у якого за плечима пів року окупації. Одного разу він не побоявся виїхати з небезпечної території до рідного краю й будувати тут своє життя. Він не залишив улюблену професію й продовжує працювати за покликанням – лікувати людей.