Стосується нова реформа нових правил створення академічних ліцеїв. Ще з початком впровадження Нової Української Школи в 2017 році, освітяни з жахом думали про те, коли вона дійде до найвищої ланки 10 – 12 класів, і зараз такий час наступає.
Спочатку прийняли, що ліцеї мають бути відокремленими від початкової та середньої школи і лише у містах з населенням більше 50 тисяч чоловік. Освітяни усієї країни почали обурюватись проти такого рішення, і в 2021 році норму щодо створення ліцеїв значно пом’якшили. Мовляв, якщо в громад є гроші, то вони можуть відкривати ліцей де завгодно, і навіть разом з початковою школою та гімназією в одному приміщенні, аби було два старших класи на паралелі.
Саме на основі цих норм в Бердичеві і сформували мережу ліцеїв, а якщо точніше, то просто дозволили залишатись старшим класам в колишніх 4,10, 12, та 15 школах, які отримали, відповідно, нові назви. В цілому по країні таких ліцеїв стало 8 тисяч.
Але в минулому році в Міністерстві освіти знову передумали. Тепер вони кажуть, що коштів для облаштування повноцінних профільних ліцеїв вистачить лише на дві тисячі. І тому подали законопроект про нову зміну правил утворення і функціонування ліцеїв.
Головна умова для цього – наявність чотирьох класів, в яких учиться не менше ніж 100 чоловік на кожній паралелі. Тобто, в ліцеї має бути не менше трьохсот учнів десятих – дванадцятих класів. На сьогоднішній день в жодному з чотирьох бердичівських ліцеїв цю норму виконати неможливо.
Виконати її можна тоді, коли на все місто створити лише один академічний ліцей, і буде логічним, якщо він буде відокремлений від початкової школи та гімназії. Попередньо такі плани обдумувались ще кілька років тому, але до їх впровадження не дійшло.
Оптимальним з точки зору розміщення було б перетворення в ліцей першої школи, але там кажуть маленькі за площею класи (хоча раніше там вчились чи не по сорок чоловік в класі). Усім нормам відповідає лише будівля четвертої школи, але тоді великий мікрорайон залишиться без двох шкільних ланок.
Я пропонував на одній з нарад придивитись уважніше до колишньої школи-інтернату, а нині спортивного ліцею, який знаходиться на балансі обласної ради. Адже свого часу ця рада одним розчерком пера перетворила Житомирський академічний ліцей в спортивний, тому могла б так само зробити в Бердичеві перетворення навпаки.
Там є гуртожиток, і тому учні з навколишніх громад, які точно не зможуть а новими правилами утворити ліцеї, могли б приїздити на навчання в Бердичів. Багато хто з них і так це роблять, поступаючи в професійні чи фахові бердичівські коледжі.
Але про те, щоб хтось з міської ради вів подібні переговори з обласною радою я не чув, а чергове перейменування спортивного ліцею напередодні нового року, лише підтверджує таке припущення.
А може, одночасна реформа старшої школи, колишніх ПТУ та колишніх технікумів, дійсно стане прогресивною, потрібною і бажаною?…..
