Навесні ми стаємо більш щирими і теплішаємо душею. Після довгої зими милуємося фарбами оживаючої природи й тихо радіємо теплу сонячних променів. Весна пробуджує найсвітліші почуття. А згодом духмяно посміхається літо…
Наш Telegram канал: https://t.me/rio_berdychiv_informatsiya
Наприкінці травня журналісти тижневика зустрілися з куратором молодіжного центру «М-Формація» Публічної бібліотеки з філіями Бердичівської міської територіальної громади Інною Куліш – впізнаваною серед багатьох жителів громади: і дорослих, і дітей. Початок щирої розмови – тепла посмішка дівчини, яка завжди залишається самою собою…
Всі дороги ведуть до «М-Формації»
Кожний куратор «М-Формації» свого часу прийшов до центру і знайшов себе у різних видах діяльності. Знайомство Інни Куліш із насиченими буднями та цікавинками міської бібліотеки почалося з легкої руки Жанни Ільїної, яка невдовзі стала колежанкою дівчини. Вона лише закінчила Бердичівський педагогічний коледж. І тоді, у 2019-му році, звісно, постало питання: чим займатися далі і де себе реалізувати? Запам’яталася співбесіда з керівництвом Бердичівської міської ЦБС, хотілося познайомитися з «класнючою директоркою», про яку стільки розповідала Жанна. І коли побачила Тетяну Кущук, говорить Інна Куліш, зрозуміла: вона саме така – доброзичлива, комунікабельна та життєрадісна. Юна бердичівлянка проходила стажування й одночасно спробувала вступити до Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.
Нині розумниця вже навчається в магістратурі. Все, чим займається в молодіжному центрі бібліотеки, ділиться Інна, дуже подобається: «Колектив – чудовий, тут працюють привітні і дружелюбні люди, можна отримати чимало різної інформації, зустрітися з цікавими особистостями. Провідний бібліотекар Валентина Вікторівна Бойко стала моєю наставницею. Знаєте, коли вперше прийшла до помаранчевої зали «М-Формації», відчула особливу атмосферу. Тут повітря насичене чимось неповторним і незвичайним, тут позитивна енергетика. Під час вимушеної карантинної паузи мені цього дуже не вистачало…».
Напрямки діяльності куратора молодіжного центру – різноманітні, і кожний, вважає дівчина, – цікавий. А це – ефективна комунікація з молоддю, залучення дітей до творчих проєктів, проведення тренінгів, дискусій та екскурсій і багато іншого. Щоб вийти на новий рівень розвитку, вважає Інна Куліш, важливо оволодіти гнучкими навичками: «Soft skills допомагають навчитися працювати в команді, комунікувати і позитивно мислити, приймати рішення та брати відповідальність. Soft skills потрібні, щоб досягти успіху в обраному виді діяльності. І це – шлях до відкриття для себе нових можливостей, цікаві зустрічі та знайомства».
Занурюючись в улюблені справи, розповідає Інна, навчаєшся, розвиваєшся і водночас відпочиваєш: «Зокрема, організація дозвілля – це широке поле можливостей для самореалізації та творчості: від настільних ігор до змагань у green zone. Люблю квіти, будь-які: ромашки, півонії, троянди… Природа завжди приваблює і надихає. Якщо обирати між нею та перевагами мегаполісу, то я б воліла відпочивати на природі за межами міста. Дуже хочеться поїхати в Карпати…» «Квітуча душею, – характеризує молодого куратора провідний бібліотекар Валентина Бойко. – Тільки прийшла – відразу влилась у колектив. Знайти з усіма спільну мову – дуже важливо. Приємно відчувати, що ми з нею – на одній хвилі. Я люблю людей і прагну побачити в кожному щось хороше, кожного пригорнути та обігріти. Інна – моє продовження, вся її діяльність перейнята любов’ю. І головна якість – небайдужість до всіх та всього. Інна – людина, якій можна довіряти, з якою легко працювати. Відповідальна і надійна. Поєднує бібліотечну справу з іншими видами діяльності. І бібліотекар, і волонтер, і майстриня. Розумниця і красуня».
Інна Куліш весь час прагне пізнавати нове, вона охоче опановує різні курси, їздить на тренінги, семінари та майстер-класи. А це ще й поєднання навчання з подорожами у Луцьк, Рівне й Тернопіль. Особливо сподобався Чернігів – місто легенд із присмаком сучасності. Вражають своєю старовиною та архітектурою пам’ятки, сповнені таємниць. Дивують красою і величчю храми, манить атмосфера затишних вуличок і мальовничих парків… У спокійний та мирний Чернігів прийшла жорстока і руйнівна війна. Переживши бомбардування, місто повертається до звичного життя, відновлюється та оживає. І попри все розпустилися вишукані тюльпани, аби надихати та радувати… Чернігів був, є і буде красивим та квітучим.
Інна Куліш: «Дій зараз, у цю хвилину, не бійся вийти із зони комфорту, і ти побачиш, що життя прекрасне…»
Згадується, як рівно за тиждень до повномасштабного російського вторгнення в Україну у приміщенні молодіжного центру «М-Формація» Публічної бібліотеки з філіями Бердичівської міської ТГ обговорювали Стратегію розвитку волонтерської програми. Куратори заохочували до спілкування, щоб окреслити стратегічні напрямки волонтерської діяльності в громаді. Серед них – заступник голови Молодіжної ради при Бердичівському міському голові, випускниця Школи Волонтерства від Української Волонтерської Служби Інна Куліш. Якось вона поділилася думками у Facebook: «А що подумають інші?» – це питання, мабуть, зупиняло тебе перед тим, щоб робити те, що приносить задоволення. І чи зробив ти добре «іншим»?.. Думки «інших» будуть завжди, навіть тоді, коли ти будеш сидіти і нічого не робити. Тому дій зараз, у цю хвилину, не бійся вийти із зони комфорту, і ти побачиш, що життя прекрасне. Кожний день – це новий шанс, щоб йти до своєї мети…».
Волонтерство – невід’ємна частина її життя. Разом з усією командою бердичівських бібліотекарів Інна допомагає нашим військовим, вимушеним переселенцям, самотнім та одиноким людям, передаючи ліки, продукти, консервацію, одяг та інші необхідні речі. Ставши волонтерами, небайдужі і діяльні працівники Публічної бібліотеки з філіями Бердичівської міської ТГ підтримують дорослих та дітей, які постраждали від війни. Вони взяли участь у зборі коштів для придбання тепловізора для наших захисників. Співпрацюють із волонтерами Бердичівської міської організації Товариства Червоного Хреста України, співробітниками Державної кримінально-виконавчої служби України, громадськими організаціями, психологами і митцями, влаштовуючи навчальні заняття, просвітницько-профілактичні бесіди та різні виставки. Не рахуючись із вільним часом і не скаржачись на втому, плетуть маскувальні сітки, випікають для українських оборонців енергетичні батончики, солодкі і солоні кекси та інші смаколики, проводять благодійні і патріотичні акції та майстер-класи, щоб підтримати Збройні Сили України. У свою допомогу вкладають частинку тепла і любові та добрі побажання і посили: «Слава Україні! Перемога – за нами!» Інна створює з бісеру медальйони-обереги для хлопців із ЗСУ, де зелений колір – символ надії та віри, помаранчевий зміцнює силу і волю…
З дитинства дівчина мріяла мати вишиванку: «Мені подобалися пишні рукави, червоні буси та неймовірні орнаменти, які прикрашали сорочку… Пройшов час, я виросла, вступила до коледжу, але мрія про вишиванку залишилась. І не була б то мрія, якби не здійснилася. З першої стипендії я придбала довгоочікувану вишиванку. Тепер вона є невід’ємною частиною мого гардеробу». Щороку Інна вдягає її на державні свята та урочисті події: «Вишиванка – генетичний код нації. А український вишитий рушник – це пам’ять і оберіг, символ долі, добра та любові. У вишиті сорочки й рушники наші предки вкладали особливий настрій та зміст. Ми, українці,– особлива нація, яка береже споконвічні народні традиції…».
Людям личить щирість!
Кажуть, посмішка здатна творити маленькі дива. Коли Інна Куліш зустрічається з людьми, вона завжди усміхається: великими темними очима, кожною рисочкою вродливого обличчя. Чи не тому до дівчини тягнуться і дорослі, і діти? Саме про таких, як вона, говорять: «Людям личить щирість. Щасливий той, хто у будь-якій ситуації залишається самим собою…» «Коли я вперше побачила цю сором’язливу дівчину, то зрозуміла, що дуже хочу, аби вона працювала в нашому колективі. Бо на мене дивилися відкриті світу очі, і я відчувала, що це людина з щедрим і добрим серцем… – розповідає директор Публічної бібліотеки з філіями Бердичівської міської ТГ Тетяна Кущук. – За ці роки, що Іннуся у нас працює, я переконалася: це найщиріша людина, яку я знаю. Вона дуже відкрита до людей, вміє співпереживати іншим і пропускає чужі проблеми через себе. Поруч із нею комфортно навіть помовчати. В цій дівчині сховано безліч талантів. Мені здається, в іншому житті вона могла б бути цікавою актрисою. Глибокою… Вона вмить стає іншою, коли в роботі доводиться приміряти на себе інший образ! І не важливо, чи це роль Лесі Українки, чи участь у форум- театрі, чи в фотопроєкті. Думаю, Інна щоразу потроху розкривається у нас. І ми взаємно збагачуємося від спілкування одна з одною. Я її просто люблю як свою дитину. І бажаю їй лише успіхів, реалізації себе та щасливої долі…» .
І в розмові Інна щира, а на запитання намагається відповідати відверто:
– В яких сферах діяльності ще хочеться себе реалізувати, до чого прагнете?
– Важливо, що тут я приношу користь. Хочу вчитися та розвиватися далі і пізнавати щось нове. В «М-Формації» – великі можливості для комунікування з жителями громади. Наука спілкування – особлива і необхідна, вона потребує різних знань та вмінь. У молодіжному центрі я стала більш упевненою в собі. Працювати з людьми – тонка і непроста справа. Людина за будь-яких обставин повинна залишатися людиною, поважати думку інших та намагатися зрозуміти.
– Що найбільше подобається робити своїми руками?
– Люблю працювати в команді – є можливість зростати і проявляти творчість та креативність. Коли оформляємо фотозони, хочеться внести цікаві ідеї. Наприклад, виготовляти зі старих книг вироби: Великодні будиночки-шпаківні, різні композиції та фігурки, святкові декорації… Замість того, щоб віднести на макулатуру непотрібні видання, краще дати їм нове, неповторне життя.
Навесні у душі починають співати птахи. Весна – перепустка в літо, а травень запрошує його в гості. І перший літній місяць відкрив квітучу сторінку новели про літо. Восьмого червня Інна Куліш святкує свій день народження.
Різнобарвних Вам квітів, світлих, сонячних ранків, щасливих, мирних днів, затишних, замріяних вечорів та спокійних зоряних ночей, кураторе «М-Формації»! Нехай нові ідеї дарують радість і натхнення, нехай маленькі кроки приводять до великих змін, а птахи несуть лише добрі звістки…
Фото взяті із соціальних мереж
