У засобах масової інформації часто пишуть і розповідають про героїв або яскраві особистості. Цей нарис – про невтомного трудівника і досвідченого керівника, справжнього аграрія – професіонала своєї справи. Ми хочемо познайомити вас з хорошою людиною – депутатом Гришковецької ОТГ (політична партія «Сила і Честь»), директором ТОВ «Агро-Колос» Олександром Володимировичем Ковальовим.
Його мала Батьківщина – Скаківка. Тут він народився, виріс, пройшов усіма шляхами-дорогами і, ставши господарником, як справжній син своєї землі не перестає піклуватися про її благо.
Родом зі Скаківки, куди стежки «збігаються до батьківського дому…»
Уродженці Скаківки з любов’ю називають своє село перлиною Бердичівського району. Воно має славне минуле та цікаве сьогодення, тут живуть працьовиті й талановиті люди, які трепетно бережуть добрі традиції.
Тут, писав один із тамтешніх жителів, «кожен на своєму місці, цеглинка до цеглинки прикладає зусиль, щоб у Скаківці панували порядок, щастя та багатство…» У селі 7-го вересня 1977-го року народився Олександр Ковальов. Його батько, Володимир Дмитрович, був головою колгоспів у Скаківці, Скраглівці і Маркушах, мама, Олена Миколаївна, працювала касиром. Син Олександр після 8-річки вступив до Немирівського будівельного технікуму. Закінчивши, очолив будівельну бригаду у колгоспі с. Скаківки. А потім був призваний до армії: служив у Вінниці, у Військово-повітряних силах ЗСУ. Життєві стежки, як писав поет Михайло Пасічник, «збігаються до батьківського дому…»: «Тут легко дихать, тут соснова зелень, тут є роздолля і полів, і лук…». Повернувшись у 1998-му в рідне село, Олександр Ковальов чотири роки пропрацював бригадиром тракторної бригади. У 2002-му переїхав із сім’єю до Бердичева…
Любов до землі закладена в крові…
Свій трудовий шлях у райцентрі Олександр Ковальов розпочав із роботи на КП «Бердичівтеплокомуненерго», де працював футерувальником. Згодом влаштувався бетонярем у компанію «Інтеко Холдінг» і впродовж 10-и років їздив по всій країні – фірма здійснювала комплексні ремонтно-будівельні роботи у різних регіонах. У 2013-му Олександру Володимировичу запропонували очолити ТОВ «ЖИТОМИРЩИНА-АГРО», під його керівництвом були створені господарства у селах Садки, Березівка та Василівка….
Але настала тривожна година – війна прийшла в Україну, її сини та дочки стали на захист своєї держави. Старший сержант Олександр Ковальов боронив східні рубежі країни у складі 80-ої окремої аеромобільної бригади. Він був призваний на військову службу 5-го вересня 2014-го року, звільнився 28-го жовтня 2015-го…
Наступні етапи трудового шляху – робота в обласному центрі, далі – менеджером із логістики у ТОВ «Ферко», згодом відбулася реорганізація підприємства, і Олександр Ковальов став заступником директора ТОВ «Бердичівзерно». У 2018-му разом зі своїм другом Василем Брижуком створив ТОВ «Агро-Колос». Його адреса – село Скаківка. Олександр Ковальов очолив компанію, яка займається вирощуванням зернових (крім рису) і бобових культур та насіння олійних культур. Днями, розповів директор, завершили сівбу… Згадуються слова одного з земляків Олександра Володимировича: «Кожного жителя Скаківки, хто сіяв зерна ранньою весною та працював на благо рідного краю ціле літо, можна вважати місіонером. Ці люди створюють національне благо – продуктове золото, що дає життя нащадкам свого села…».
У 2019-му році Олександр Ковальов закінчив Житомирський національний агроекологічний університет, отримавши диплом магістра за спеціальністю «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності». За його плечима – близько 20-и років досвіду роботи на керівних посадах підприємств.
Спілкуючись із фермером, який у сільському господарстві не новачок, поцікавилися: аграрієм став не випадково?
– Мабуть, це закладено в крові…
– Чим корисний для Вас досвід аграрного підприємництва?
– Людина, котра йде в сільське господарство, повинна любити цю справу. Я займаюся роботою, яка приносить і користь, і задоволення. Маю чим прогодувати свою родину. Надаю людям роботу, і це важливо – вони можуть заробляти на життя. Ділюся досвідом і здобутками з товаришами по бізнесу, які тільки починають свій шлях. Шукаю ринки збуту продовольчих культур. Потрібно мати справу з постачальниками засобів захисту рослин – таких, щоб не отруювали навколишнє середовище.
– Ви вперше обрані депутатом Гришковецької селищної ради. Чому вирішили балотуватися?
– Маю досвід вирішення питань, які стосуються інтересів жителів села. Завжди займався справами Скаківки, де народився і прожив більшу частину життя. Прикро, що немає наповнюваності місцевого бюджету. Люди хочуть жити краще. І наші пенсіонери заслуговують на гідну старість і не повинні животіти на мізерні виплати. Коли ми виведемо з тіні земельні ділянки, які раніше не були офіційно задокументовані, за рахунок цього наповниться бюджет. У Скаківці, наприклад, землі – близько 200 га. Якщо фермер працює, то має зареєструватися, щоб до казни громади надходили податки. Коли ми створювали ТОВ «Агро-Колос», було дуже важко – ця справа нелегка. Зараз маємо свою сучасну техніку, зареєстровано близько 160-и га земельних паїв. У колективі працює п’ятеро людей. Ми розширяємось і будемо розширятися. Хочеться привернути увагу місцевих жителів, щоб здавали свої паї в оренду. На мою думку, не слід зараз поспішати і продавати землю, яка не має нормальної ціни…
– Якими питаннями займаєтесь, як депутат селищної ради?
– Якщо підприємство має надлишки коштів, спрямовуємо їх на допомогу у вирішенні нагальних питань. Прибирали кладовище у с. Скаківці. Позрізали там зайві дерева і передали у школу для опалення. Підтримую релігійну громаду села, допомагаю парафії храму Святого Апостола і Євангеліста Іоанна Богослова. Коли до мене звертаються люди, намагаюся йти їм назустріч.
– Вас нерідко запрошують у заклади освіти, зустрічаєтеся зі школярами…
– Люблю спілкуватися з дітьми. Буваю у Бердичівській СЗОШ № 1 ім. Тараса Шевченка, обидві мої дочки – її учениці. Відвідував НВК № 4, приходжу до скаківських школярів, цього року восени мене запросили на свято Першого дзвоника… Діти – наше майбутнє, якими ми їх виховаємо, таким буде наше суспільство.
– Чим Ви керуєтесь у стосунках із людьми?
– Головне – взаєморозуміння, щоб дійти спільної думки, знайти спосіб виправити помилки та отримати позитив від спілкування.
– Ми вже раніше писали про Ваші захоплення. Можливо, не все згадали…
– Головне захоплення – моя робота, а у вільний час – це мисливство і риболовля.
– Який, на Вашу думку, сучасний український аграрій?
– Це і менеджер, і економіст, і агроном, і механік, який має вчитися та розвиватися. Це господар, який вкладає душу у свою справу, любить землю і думає не тільки про те, як збільшити врожайність, а й як збільшити родючість ґрунту, щоб не нашкодити всій екосистемі.
Голова Гришковецької об’єднаної територіальної громади Ірена Лісова переконана в тому, що депутат селищної ради Олександр Ковальов – на своєму місці: «Розумний та відповідальний керівник і хороша людина. Не стоїть осторонь проблем жителів села, турбується про благоустрій території. Має власну думку та відстоює свою позицію. Активний і цілеспрямований».
Реаліст і в той же час романтик та життєлюб
Поняття нормованого робочого дня у аграрія немає. Оскільки на той час, як журналісти зустрілися з Олександром Ковальовим, щедро лив весняний дощ, то майже годину для спілкування він знайшов. Своє дозвілля, розповів чоловік, він воліє проводити з сім’єю. Дружина Наталія Вікторівна працює інженером-землевпорядником у ТОВ «Кадастровий центр», старша дочка Ольга – студентка Львівського національного аграрного університету, молодша Олександра – закінчила 7-й клас СЗОШ № 1 ім. Тараса Шевченка. Дівчата, гордість і втіха батьків, відмінно навчаються. Подружжя постійно відвідує батьків, Олександр Ковальов піклується про маму у поважному віці, допомагаючи по господарству. Родина полюбляє подорожувати Україною: іноді вирушає до Житомира, Вінниці чи Умані, адже там вистачає цікавих місць. Коли є можливість, любить відпочинок на Азовському узбережжі. А ще у Ковальових є вірний чотирилапий друг – розумний і товариський бігль на прізвисько Арчі. Чудовий компаньйон для мисливця!
У аграрія роботи завжди вистачає, говорить Олександр Ковальов: «Зараз завершили посівну, починаємо роботи з захисту рослин, попереду, у серпні, – збирання врожаю. Вирощування культур – це як виховання дитини. Треба дбайливо доглядати рослину, це ж живий організм, інакше не отримаєш ні радості, ні прибутку… Любов до землі має бути взаємною…».
– Які свята Ви зазвичай відзначаєте?
– Православні – Різдво, Великдень. Разом із дітьми відвідуємо Службу Божу, збираємося у святкові дні з батьками. Відзначаємо День захисника України 14-го жовтня, День Збройних сил 6-го грудня…
Коли Олександр Ковальов розповідає про своє село, його жителів та про справи аграрні, його обличчя теплішає, а в очах – немов промінчики сонця. Він звик відповідати за те, за що береться, ставити перед собою маленькі цілі, досягати їх, а потім рухатися далі.