Щорічно у світі від сказу гине понад 55 тисяч людей і понад 1 мільйон тварин.
Згідно повідомлення Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області станом на 25.01.2022 року в області налічується 3 неблагополучних пунктів по сказу тварин.
В Бердичівському районі на даний час налічується два неблагополучних пункти (м. Бердичів – сказ собаки, с. Семенівка – сказ лисиці). Рішеннями Державних надзвичайних протиепізоотичних комісії було затверджено Заходи по оздоровленню і профілактиці захворювань тварин на сказ на територіях де утримувались хворі на сказ тварини. На даний час проводяться заходи щодо недопущення поширення і ліквідації даного захворювання.
Що ж необхідно знати про цю хворобу?
Сказ – дуже небезпечне вірусне захворювання всіх теплокровних тварин і людини. Сказ входить у п’ятірку інфекційних захворювань, спільних для людей і тварин, які завдають найбільших соціальних та економічних збитків. Дане захворювання характеризується гострим перебігом, ураженням нервової системи і закінчується летально.
Необхідно відмітити, що в сучасних умовах основним джерелом інфекції є дикі тварини і, в першу чергу, червоні лисиці щільність популяції яких становить 3,5-4,4 голови на 1000 га угідь, при нормі 0,5-1 гол.. Захворюваність на сказ серед тварин в Україні розподіляється приблизно таким чином: сільськогосподарські тварини – 12,8 %, дикі тварин – 31,2 %, собаки – 23,5 %, коти – 32,5 %.
Зараження сказом відбувається при попаданні слини хворих тварин на пошкоджену шкіру, слизові при покусах, подряпинах.
Головними ознаками захворювання диких тварин є неадекватна їх поведінка. Хворі на сказ тварини ведуть себе агресивно чи, навпаки, спокійно, не реагуючи на наближення людини. У них невпевнена хода чи біг, інтенсивно виділяється слина, нетиповий погляд, блискучі очі, утруднене ковтання, настовбурчена шерсть. Ознаками захворювання домашніх (собак, котів) та с/г тварин є – безпричинна агресія, вони можуть без будь-якої причини нападати на людей, інших тварин. Також проявляється сказ у тварин слинотечею, незвичайною поведінкою, водобоязню, парезом та паралічем щелеп і кінцівок.
Це захворювання не виліковується, але попередити і не допустити його розповсюдження при виникненні можливо і необхідно.
Система профілактичних заходів включає суворе виконання комплексу ветеринарно-санітарних та технологічних норм для утримання собак, котів і хижих тварин у населених пунктах, дотримання норм щільності популяції червоної лисиці.
Щоб не заразитися сказом, слід виконувати наступні правила:
– утримуватись від контактів з дикими та безпритульними тваринами;
– виконувати правила утримання домашніх тварин та норм поводження з ними;
– доставляти фахівцям ветеринарної медицини хворих тварин або їх трупи в разі, якщо тварина загинула;
– не вбивати здорових на вигляд тварин, які нанесли укуси та інші пошкодження, а терміново викликати ветеринарного лікаря;
– не знімати шкуру з трупів диких тварин при їх знаходженні;
– в разі укусу домашньою твариною, слід з’ясувати ім’я господаря та адресу. Це допоможе Вам уникнути щеплень проти сказу, так як за твариною можна встановити ветеринарний нагляд.
У випадках покусів людей дикими звірами, собаками чи котами, потерпілим необхідно звертатись до спеціалістів медичних закладів. Людина, яка була в контакті з хворою на сказ твариною, обов’язково повинна пройти курс лікування.
Велике значення для профілактики сказу мають профілактичні заходи: проведення щеплення проти сказу серед домашніх тварин, особливо собак, котів, знищення бродячих кішок і собак, зниження чисельності диких хижих ссавців і, в першу чергу, лисиць. Профілактичні щеплення собак та котів проводяться в усіх державних установах ветеринарної медицини району.
За консультаціями просимо звертатись за телефоном: 4-34-37.
