Безпечне купання. Особливості купання у гірських та рівнинних річках, на морі. Способи допомоги утопаючому. Штучне дихання
Купальний сезон у розпалі, а отже і небезпека нещасних випадків на воді залишається На Житомирщині з початку купального сезону внаслідок необережного поводження на воді трагічно обірвалося життя 16 мешканців області (з них – 3 дітей) у той час як торік за увесь літній сезон було 14 загиблих.
Купатися треба у призначених для цього місцях, на обладнаних пляжах. Інакше можна отримати травми ніг, які пов’язані із засміченням дна водойми скляними і металевими предметами. Тим більше не можна пірнати в незнайомих місцях. Діти до 12 років допускаються в воду тільки у супроводі дорослих.
Гірські ріки мають стрімку течі, яка може збити з ніг. Дно і береги таких річок кам’янисті, тому можна отримати важкі травми при паданні. Можна впасти, підслизнувшись на мокрому і слизькому камені, коли тільки входиш у воду.
На рівнинних річках є багато ям і вирів. Вони підступно зустрічаються біля піщаних кос, під берегом, де особливо полюбляють купатися діти.
На морі треба зважати на хвилі, які можуть перевернути людину при вході у воду. Не намагайтеся плисти проти хвилі. Варто бути обережними біля водорізів. Не пірнайте з них, бо можна впасти – вони дуже слизькі від водоростей. Не запливайте за буйки.
Розрізняють два види утоплення. Вони залежать від мого чи людина намагалася втриматися на воді й під час цього наковталася води, яка переповнила шлунок і потрапила до легень, або ж людина не намагалася рятуватися і швидко пішла підводу. Перший тип називається істинним або синім (синя асфікція), а другий – блідим (бліда асфікція), коли вода не потрапляє до легень.
При рятуванні людини, яка тоне, вадливо додержуватись певних правил. Не тримати її за волосся або голову, а підхопити під пахвами, розвернути до себе спиною і пливти до берега, намагаючись, щоб голова потерпілого була над водою.
При будь-якому типові утоплення забороняється повертати голову потерпілого – це може призвести до додаткової травми при можливому переломі хребта (якщо потерпілий пірнав із берега). Треба слідкувати, щоб голова не рухалася у шийному відділі хребта.
На березі спочатку треба видалити воду з дихальних шляхів: стоячи на одному коліні, покласти потерпілого на своє зігнуте коліно мок, щоб на нього спиралася нижня частина грудної клітки, а верхня частина тулуба і голова звисали вниз. Потім однією рукою відкрити рот потерпілого, а другою поплескати його по спині або плавно надавити на ребра з боку спини. Повторювати цю процедуру до припинення бурхливого витікання води. Після цього перевернути на спину і покласти на тверду поверхню. Хустинкою швидко очистити порожнину рота від піску. Провести штучне дихання і непрямий масаж серця до появи самостійного дихання і відновлення серцевої діяльності.
При блідому типі утоплення треба відразу розпочати штучне дихання, а при зупинці серця – непрямий масаж. Це зумовлено тим, що людина пішла під воду в стані панічного страху, і при контакті з холодною водою і подразненні глотки й гортані в неї наступила раптова зупинка дихання і серця.
Купання у незнайомих та забруднених водоймищах. Фактори небезпеки для здоров’я і життя. Шляхи уникнення нещасного випадку.
Великою бідою може обернутися пірнання на мілководді або в незнайомих місцях. У таких випадках можливі травми шийного відділу хребта з пошкодженням спинного мозку.
Існують правила безпечної поведінки на воді. До них належить заборона запливати на судновий хід і не наближатися до суден (барж), не гратися у воді (тягнути когось за ноги під воду, робити захвати шиї тощо), не плавати на надувних матрацах, не заходити у воду у нетверезому стані.
Основною причиною загибелі людей на воді є страх. У більшості тонуть люди, які вміють плавати, і з самовпевненістю запливають далеко від берега. Там вони можуть потрапити у потік холодної води. Тоді починає зводити ноги і хапає корч. У цій ситуації головне не злякатися. Треба зануритися у воду і сильно потягнути рукою на себе ступню за великий палець.
Треба навчитися відпочивати на воді. Першим способом є відпочинок лежачи на спині. Треба спокійно розправити руки і ноги, закрити очі, лягти головою на воду і розслабитись, лише злегка допомагаючи собі триматися у горизонтальному стані. Набрати в легені повітря, затримати і повільно видихати. Другим способом є так званий “поплавок”. Для цього треба вдихнути, зануритись у воду, обійняти коліна руками і притиснути до тіла, стримуючи видих. Видихати треба у воду повільно, порціями. Потім випірнути, набрати повітря і знову у “поплавок”.
Правилами поведінки на воді забороняється:
- Купатися в місцях, які невизначені місцевими органами виконавчої влади та необладнані для купання людей.
- Залазити на попереджувальні знаки, буї, бакени.
- Стрибати у воду з човнів, катерів, споруджень, не призначених для цього.
- Пірнати з містків, дамб, причалів, дерев, високих берегів.
- Використовувати для плавання такі небезпечні засоби, як дошки, колоди, камери від автомобільних шин, надувні матраци та інше знаряддя, не передбачене для плавання.
- Плавати на плавзасобах на пляжах та інших місцях, які відведені для купання.
- Вживати спиртні напої підчас купання.
- Забруднювати воду і берег (кидати пляшки, банки, побутове сміття тощо), прати білизну і одяг у місцях, відведених для купання.
- Підпливати близько до плавзасобів, які йдуть неподалік від місць купання.
- Допускати у воді грубі ігри, які пов’язані з обмеженням руху рук і ніг.
- Подавати помилкові сигнали небезпеки.
- Заходити глибше, ніж до поясу дітям, які не вміють плавати.
- Купання дітей без супроводу дорослих.
Правила поведінки для дітей:
- Купання дозволяється в спеціально обладнаних місцях, визначених місцевими органами виконавчої влади, під наглядом дорослих (педагогів, керівників або батьків).
- До купання допускаються групи дітей до 10 чоловік під наглядом одного, що має добре плавати і має прийоми рятування на воді.
- Біля місця купання має бути обладнаний медичний пункт, а в разі його відсутності купання має здійснюватись під наглядом медпрацівника.
- Місця купання обладнують рятувальними постами з рятувальними засобами. Крім того, в місцях купання дітей ретельно перевіряється дно аварійно-рятувальними службами, про що складається акт перевірки, вимірюється температура води й повітря.
- Діти допускаються до купання після огляду лікарем.
- Роздягання та одягання дітей проводиться під наглядом організатора купання (одяг кожної дитини викладається у рядки окремими купами).
- До і після купання проводиться перевірка наявності дітей, шляхом шикування їх уряд у відповідності до своїх куп одягу.
- Відповідальний за купання повинен: нагадати дітям правила поведінки на воді до початку купання, ввійти у воду першим (до дозволеної межі), а вийти останнім.
- При особистому купанні дітей дорослі зобов’язані постійно спостерігати за дітьми, що купаються.