Саме з таким питанням журналіст завітав до Бердичівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (колишній військкомат), та розмова з співробітниками центру вийшла значно об’ємніша за відповідь на це питання, і можливо, потребуватиме не одної, а декількох газетних публікацій.
І, дійсно, ми часто бачимся на траурних церемоніях з поховань загиблих військових, але мало розповідаємо про іншу поточну роботу центрів комплектування, а через недостатність інформації про їх діяльність часто і виникає чимало чуток та пересудів.
Нову назву колишні військкомати отримали ще в 2017 році, коли спочатку реформу провели в пілотних районах і областях, а потім їх досвід розповсюдили на всю Україну. Так, багато функцій колишніх структур залишилось майже без змін, але до них додався вагомий і потрібний масив роботи – соціальна підтримка військових та членів їх сімей. Саме в цей період гостро постала проблема, з якою зіткнулись тисячі колишніх воїнів АТО, а саме соціальна адаптація, медична реабілітація, психологічна допомога та фінансова підтримка тим, хто пройшов горнило боїв на Донбасі.
Наступною віхою в законодавчому забезпеченні роботи центрів комплектування стала Постанова Кабміну № 154 від 23 лютого 2022 року «Про затвердження положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», яку довелось вводити в практику фактично наступного дня, коли почалось повномасштабне вторгнення агресора.
У Бердичеві за день було розгорнуто пункт прийому військовозобов’язаних в міському Палаці культури, і вже наступного ранку там вишикувались черги добровольців (на фото) захищати Україну від російської навали. І це були далеко не всі, хто став на захист Батьківщини, адже члени першого оперативного резерву відбули відразу в свої військові частини, та лише потім інформація про це прийшла до центру комплектування й була внесена до особових даних.
За кілька днів були оперативно сформовані всі додаткові структури центру, в тому числі, і рота охорони, та фактично весь березень йшла надактивна фаза мобілізації військовозобов’язаних, в яку активно включились органи місцевого самоврядування та переформатовані з державних у військові районні адміністрації. До речі, саме вищевказана 154-та постанова і наділила їх додатковими повноваженнями та додатковими обов’язками стосовно взаємодії з центрами комплектування.
Відповідальні за військовий облік в територіальних громадах (а в сферу відповідальності Бердичівського РТЦ і СП входить 10 ОТГ нового району), старости сіл, кадрові служби великих підприємств і установ разом із працівниками центру провели величезну роботу по оповіщенню військовозобов’язаних, роз’ясненню їх прав та обов’язків, проведенню медичних оглядів, формуванню команд і комплектації бойових та резервних частин ЗСУ.
З часом обсяги цієї діяльності, звичайно ж, зменшились, але ні на день від початку повномасштабного вторгнення вона не припинялась. Сьогодні, як і в перші дні та місяці війни найголовнішим напрямком роботи центрів є, в першу чергу, облік військовозобов’язаних, бо з нього розпочинається, так би мовити, у когось перше, а когось давно забуте «знайомство» з центром комплектування.
В наступних публікаціях розповімо докладніше про те, хто і коли повинен ставати на облік, як часто оновлювати свої анкетні дані, як відбувається виключення з цього обліку, але головне, що сьогодні вдалось почути від працівників центру, що кожен з них максимально в повному обсязі доводить кожному відвідувачу центру весь спектр законних прав громадянина, і ні на йоту не дозволяє собі відійти від букви Закону та нормативних документів. Тобто, всі пільги, всі сімейні обставини, всі медичні показання обов’язково враховуються при прийнятті подальших рішень.
А рішення ці приймають в наступному, другому відділенні центру комплектування, яке носить назву мобілізаційного. Йому теж ми присвятимо окрему публікацію, в якій докладно розберемо всі підстави для відстрочки від мобілізації, або ж навпаки, всі можливості для професійного навчання військовому мистецтву як в навчальних центрах (в тому числі і за кордоном), так і в вищих військових закладах країни.
Ну і повертаючись до питання, висловленого в заголовку цієї статті. Якщо сказати простими словами про зміни в роботі центрів комплектування, які вводяться постановою Кабміну від 7 квітня, то повістки тепер надсилатимуть незалежно від місця перебування громадян на військовому обліку, а з центрів комплектування зняли завдання щодо “підготовки та ведення територіальної оборони”.
Зрозуміло, що навіть постанова від 23 лютого минулого року не могла передбачити всіх нюансів, які виникли після повномасштабного вторгнення, тому і доводиться нині вводити зміни, викликані часом. Територіальні оборона, по суті, вже стала частиною ЗСУ, а електронна база обліку військовозобов’язаних вже давно стала спільною для всієї країни, тож в будь-якому центрі можуть звірити облікові дані або ж внести в них необхідні зміни.
Отже, цією публікацією ми розпочинаємо цикл статей про діяльність Бердичівського РТЦ і СП, а якщо читачі хочуть задати якісь питання, але «соромляться» заходити до будівлі по вулиці Карастоянової, 49, то можуть задавати їх редакції газети та читати відповіді на них на її шпальтах.