На найближчій сесії міської ради планується ухвалити рішення про ліквідацію юридичної особи дитсадка №27 та передачу його будівлі і території на баланс художньої школи. Проєкт цього рішення було оприлюднено на офіційному сайті ще на минулому тижні.
І саме там вказано, що крім двоповерхової будівлі дитсадка, погребу та кількох господарських споруд, до школи передаються дитячі гойдалки, павільйони, а також 15 беріз, 2 вишні, 6 горобин, 3 каштани, 2 липи, по одній сосні та клену і 13 яблунь. Всі ці дерева мають балансову вартість від 20 до 80 гривень та «амортизаційний знос» від 30 до 100 відсотків.
Крім цього рішенням ради дається доручення управлінню освіти і науки:
1) Здійснити заходи щодо попередження про подальше звільнення директора ЗДО № 27.
2) Забезпечити контроль за дотриманням трудового законодавства при звільненні працівників внаслідок ліквідації закладу дошкільної освіти.
3) Здійснити внутрішньовідомчу передачу матеріальних цінностей закладу, що ліквідується, на потреби інших закладів дошкільної освіти Бердичівської міської територіальної громади.
Отже, це рішення стане остаточним кроком щодо переїзду художньої школи на нову адресу, про що розмови ходили вже понад рік. Працівники школи хотіли б ще трохи побути у своїх рідних стінах, але поступово й вони звикають до думки про переїзд. Вони переживають, що там буде більше приміщень і територій, тож, можливо, доведеться збільшувати штат технічних працівників. А ще бідкаються, що навіть якщо художка виїде з кляштора, то великої економії не буде, поки тут залишатиметься музична школа, адже їхні водяні та теплові комунікації об’єднані і переплетені.
Та про те, що переїзд є необхідним можна реально побачити, порівнявши лише зовнішній стан стін приміщень кляштора та художньої школи з тильної сторони комплексу. Стіни комунальної частини помережані тріщинами і давно вимагають ремонту, коштів на який у міста не було і навряд чи будуть.
Католицька громада протягом останніх тридцяти років вже довела, що дбає про свою святиню не на словах, а на ділі, виконавши надзвичайно великий обсяг ремонтних та реставраційних робіт як головного храму, так і допоміжних приміщень, і навіть мурів фортеці. Не раз і не два вона обіцяла взятись за ремонт інших частин комплексу, якщо місто їх передасть їй. Напевно, це буде відбуватись теж частинами, і на прикладі будівель художньої школи та території, яка до неї прилягає, буде видно справжність таких намірів.
