Здавалося б, освіта Бердичева і так має гарну історію і гарні перспективи. Але це не значить, що нічого змінювати тут не потрібно.
На жаль, на існуючу мережу шкіл вже не вистачає освітньої субвенції. В цьому році не вистачило 22 мільйони, а на наступний не вистачатиме вже 85 мільйонів. І навіщо тоді створювати ще один заклад, можете спитати ви.
Але мова не йде про створення нового закладу, а про перепрофілювання існуючих. При розгляді Стратегії розвитку Бердичева я запропонував два шляхи, яким можна піти у створенні профільного ліцею. Перший – створення його на базі колишньої школи-інтернату, а нині спортивного ліцею обласної ради. Тут є нормальні приміщення і для навчання і для проживання.Та знову ж, є два варіанта їх використання. Або ліцей залишається у власності обласної ради, і тоді місто отримує значну економію, адже за освіту дітей старших класів йому взагалі нічого не доведеться витрачати з міського бюджету. Або ж приміщення передаються у власність міської ради і саме на міський бюджет лягає утримання ліцею.
Коли ж не розглядати варіант школи інтернату, то для перепрофілювання в в ліцей найбільше підходить, звичайно ж, сьогоднішня перша школа. До речі, тут зараз навчається менше дітей, ніж на це розрахована її будівля. Розташована вона в центрі міста, куди зручно добиратись, та й свіжий зовнішній ремонт додасть новому закладу шарму та привабливості.
В багатьох містах України вже пішли таким шляхом реформування старшої школи і їх досвід досить легко перейняти і нашим посадовцям та освітянам. Так, в минулому році було створено профільний ліцей в Славутській громаді.
На сьогодні там впроваджено 8 профілів навчання: українська філологія, українська мова з підсиленням англійською мовою, англійська філологія, математика, історія, інформаційний профіль, природничий (біологічний),та військовий. За профільними планами сформовано 7 десятих класів, сім одинадцятих класів та поки що є один клас допрофільної підготовки з англійської мови.
Інший приклад – місто Червоноград на Львівщині. Має 67 тисяч населення, тобто майже ідентичне за величиною з Бердичевом. В 2020 році рішенням міської ради там змінили статус колишньої школи №11, а потім гімназії, на ліцей. Там теж є ще декілька допрофільних класів, 12 профільних десятих класів та 11 одинадцятих. В профільні класи і зараз проводиться добір учнів.
Як в Славуті, так і в Червонограді профілі навчання визначились за побажаннями учнів та батьків. Можливо, тому вийшло значно більше гуманітарних класів. Керівництво освіти Львівщини, яке взяло напрямок на подальше створення профільних відокремлених ліцеїв тепер думає про шляхи заохочення для відкриття класів фізико-математичного спрямування.
Основною перевагою навчання в профільних ліцеях і учні і батьки вважають значну економію на репетиторах, адже потрібні їм для вступу предмети вони посилено вивчають саме в навчальному закладі, поруч з такими ж мотивованими ровесниками. А вчителям добре, що вони не готуються одночасно до уроків в 5, 7, 9, і 11 класах, а можуть постійно вдосконалюватись, читаючи лише програму десятого чи одинадцятого класу.
Немале значення профільний ліцей матиме і для соціалізації старшокласників та підготовки їх до студентського життя. Одна справа, коли вони в рідній з першого класу школі, вважають в одинадцятому класі себе лінивими жителями «олімпу», і зовсім інша, коли вони формують нові колективи, в яких потрібно змагатись і за знання і за «місце під сонцем».
За досвідом інших міст, головними противниками створення профільних ліцеїв були батьки учнів, молодших та середніх класів, яким довелось переводити з колишньої загальноосвітньої школи, яку було реформовано в профільний ліцей до інших навчальних закладів. Та й багато вчителів нічого не хотіли змінювати у своїй діяльності, але довелось.
На жаль, в Бердичеві поки що не видно на горизонті драйвера майбутніх освітних змін. Управління освіти значно більше турбує зараз укриття в школах, будівництво і ремонти закладів, що теж безперечно потрібно. Але час біжить швидко, і щоб 2027 рік не застав нашу освіту зненацька, потрібно готуватись вже сьогодні.
